За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Павло Мартинюк у лісі із зібраними грибами, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Понад пів століття міколог-аматорМіколог — фахівець, який вивчає гриби.Міколог-аматор — це людина, яка захоплюється вивченням грибів на рівні хобі, без фахової освіти, але робить це свідомо: вивчає видове різноманіття, екологію, проводить фотофіксацію, веде облік рідкісних видів або самостійно вирощує їх. Павло Мартинюк займається грибництвом. За ці роки він став автором кількох перших в Україні знахідок рідкісних видів грибівЦифру автор не навів. Багато з них в процесі секвенування закордоном, очікується на результат ДНК-експертизи, по іншим пише статті. Першою знахідкою в наукових колах вважається не фото в ФБ чи деінде, а фіксацію в офіційному науковому виданні. Секвенування — це метод визначення первинної структури біополімерів (ДНК, РНК, білків), результатом якого є встановлення точної послідовності мономерів (наприклад, нуклеотидів A, T, C, G). Це ключовий процес у генетиці, який дозволяє виявляти мутації, діагностувати спадкові захворювання та підбирати індивідуальне лікування. Чоловік скуштував майже 160 видів їстівних грибів.
Як вирізнити серед грибів неїстівні чи отруйні, про цьогорічний грибний сезон на Хмельниччині, про свої знахідки рідкісних видів — міколог-аматор та польовий дослідник, грибник із 50-річним стажем Павло Мартинюк розповів Суспільному.
"Я автор кількох перших знахідок в Україні деяких рідкісних видів грибів, закоханий в рідну подільську природу".
Павло Мартинюк збирає гриби у лісах Хмельниччини. Павло Мартинюк
Про знахідки рідкісних видів грибів
Павло Мартинюк пояснив, що він став автором кількох перших в Україні знахідок рідкісних видів грибів. Зокрема, це:
- моховик парку Сілвуд (Xerocomus silwoodensisМоховик парку Сілвуд (Xerocomus silwoodensis) — це рідкісний вид їстівних трубчастих грибів з родини Болетових, який має наукове та природоохоронне значення.);
Моховик парку Сілвуд, Xerocomus silwoodensis, Хмельниччина. Павло Мартинюк
- моховик моравський (Aureoboletus moravicusЦе рідкісний вид базидієвих грибів родини Болетові (Boletaceae). Зовнішній вигляд: Невеликий капелюшок (діаметром до 7 см) від охристо-жовтого до мідно-коричневого кольору, сухий і оксамитовий. Ніжка циліндрична, часто з ледь помітним сітчастим візерунком.);
Моховик моравський, Aureoboletus moravicus. Павло Мартинюк
- павутинник яскраво-синій (Phlegmacium eucaeruleumПавутинник яскраво-синій — це рідкісний, неїстівний вид шапинкових грибів із родини Павутинникових. Зовнішній вигляд: Має яскраво-синій або фіолетово-синій колір шапинки та ніжки у молодому віці. З часом центр шапки може вицвітати до жовто-вохряного відтінку. Ніжка часто має бульбоподібне потовщення біля основи.).
Павутинник яскраво-синій, Phlegmacium eucaeruleum. Павло Мартинюк
Грибник Павло Мартинюк пояснив, найбільша цінність Хмельниччини полягає не лише в різноманітті грибів, а й у тому, що регіон досі залишається недостатньо дослідженим.
"Як не дивно це прозвучить — Хмельниччина, зокрема центральна та південна її частина, унікальна в плані грибного різноманіття. Поєднання карбонатних, насичених вапняком ґрунтів створює досить специфічну екосистему, яка дуже рідко повторюється деінде у світі. Тут можна зустріти такі гриби, які в Європі зростають лише на Балканах, півночі Італії чи у Франції. Але кліматично ми більш вологі, тому все одно інші".
Зморшок звичайний, їстівний, Хмельниччина. Павло Мартинюк
За словами Павла Мартинюка, саме нестача досліджень робить область цікавою для мікологів.
"Хмельниччина мікологічноУ сфері грибництва. слабо досліджена через загальний брак спеціалістів-мікологів, віддаленість наукових центрів і малу кількість польових експедицій у наш район. Тому якщо регіони Карпат, Полісся чи Наддніпрянщини більш вивчені, у нас зберігається така собі біла подільська пляма".
Бліда поганка, зелена форма, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Водночас навіть у межах області грибний світ суттєво відрізняється залежно від місцевості.
"Соснове та піщане Мале Полісся зі Славутою, Ізяславом, Нетішином мають свій поліський грибний склад, який суттєво відрізняється від центральної частини Хмельниччини, адже у нас основною лісоутворюючою породою виступають дуб та граб на карбонатних суглинкахДуб та граб на карбонатних суглинках — це класичний, високопродуктивний природний лісорослинний комплекс (група типів лісу, часто грабова діброва). Цей ґрунт (багатий на кальцій, помірно вологий) є ідеальним середовищем для формування міцної та довговічної деревини.. А південний захід області через наявність Товтрового кряжаТовтровий кряж — це унікальний, єдиний у світі гірський кряж, який утворився не внаслідок тектонічних зрушень, а завдяки життєдіяльності морських організмів. По суті, це величезний давній бар'єрний риф Сарматського моря, що простягається більш ніж на 200 км через Львівську, Тернопільську, Хмельницьку та Чернівецьку області. додає нову нотку в грибне різноманіття: свій тепліший мікроклімат приєднує ті гриби, які ростуть набагато південніше".
Втім, якщо узагальнити, додає дослідник, гриби Хмельниччини найбільше схожі на грибний світ усього українського Поділля, південної Київщини та рівнинної Чернівеччини.
Павло Мартинюк у лісі, Хмельниччина. Павло Мартинюк
"Якщо бачиш чорнозем — багато грибів не буде"
Попри те, що грибні місця є майже в кожному районі області, Павло Мартинюк назвав своїх фаворитів.
"Це Летичівщина і Деражнянщина. Чому? Ґрунти. Якщо бачиш чорноземний ґрунт, багато грибів на нього не буде. Він важкий і кислий. Суглинки, супіскиСуглинки та супіски — це поширені типи зв’язних ґрунтів. Супісок переважно складається з піску з домішкою 3–10% глини, він швидко пропускає воду і легко обробляється. Суглинок містить більше глини (від 10% до 30%), краще утримує вологу та поживні речовини, але може ущільнюватися. — ось грибні ґрунти. А такими багата територія на схід від Хмельницького".
Південь області, пояснив грибник, також багатий на гриби, однак через рельєф збирати їх там фізично складніше. На півночі піщані ґрунти погано утримують вологу, тому грибний сезон розпочинається лише восени, коли холодні роси утримують вологу.
Досвідчений грибник, розповів Павло Мартинюк, може оцінити перспективність лісу до того, як побачить перший гриб.
"Ліс має бути зрілим, світлим, без густого і високого підліскуПідлісок — це елемент структури лісу, що складається з кущів і низьких дерев, які ростуть під лісовим наметом (коронами найвищих дерев).. Товстий листяний опад теж погано, як і зовсім гола земля. Травичка, помірне торішнє листя, мох — вітаються, вони тримають вологу і створюють необхідний мікроклімат для розвитку грибниці".
Не менш важливими є й дерева, пояснив Павло Мартинюк.
"Дуб, сосна, граб, береза дружать із найбільшою кількістю грибів. Саме вони і є в наших лісах основними лісоутворюючими породами.Трохи менше грибів ростуть під осикою та липою, ще менше – під вербою та вільхою. Ясен, клен, берест, всі плодові дерева не створюють мікоризу (спільний грибокорінь для взаємної підтримки дерева та гриба) з шапинковими грибами. Саме тому в природі не існує ані під‘ясенників, ані підкленників. В таких лісах гриби ростуть, але лише ті, які не потребують симбіозу з деревами, вони живляться мертвою органікою або деревиною. Це, наприклад, печериці, парасольки, опеньки. Тож ліс з ясеню – в плані грибів поганий, гірше від нього хіба ліс з білої акації, чужої для Європи рослини, до того ж з отруйним листям, який наші гриби досі не опанували".
Мухомор пантерний, сильно отруйний, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Про грибний сезон 2026 року на Хмельниччині
Зважаючи на багаторічний досвід, Павло Мартинюк розповів про грибний сезон на Хмельниччині цьогоріч.
"Грибний сезон 2026 року поки в більшості лісів провальний. Поодинокі на кінець червня білі та лисички — до відра за поїздку — погоди не роблять, гриби дуже "трудові".
Причину Павло Мартинюк пояснив так, що для грибів важливе поєднання тепла й вологи, а цього року природа ніби весь час порушувала цей баланс.
"Якщо волога була — тепла не було. Було тепло — земля пересохла. На ріст грибів впливають два основних фактори: сума плюсових температур і волога у їх прямому і зворотному поєднанні. Гриби дуже чутливі до найменших нюансів і коливань".
За його словами, навіть коли гриб починає формуватися, несприятлива погода може повністю зупинити його розвиток.
"Ніби вже пуп’янки в землі з’явились, а подув холодний сухий вітер — і вони зникли. Ось злива пішла, а температура піднялася вище 27 градусів — і гриби зупинилися у рості, потріскалися, почорніли, зачервивіли".
Поспішати до лісу одразу після дощу не варто, порадив грибник.
"Треба вичекати принаймні десять днів. Тоді вже гайда в ліс".
Маремух, мухомор їстівний, сіро-рожевий, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Про отруйні, їстівні та неїстівні гриби
Павло Мартинюк пояснив, що загалом в Україні зустрічається більше двох тисяч видів шапинкових грибівШапинкові гриби — це група вищих грибів, плодове тіло яких складається з шапинки та ніжки. Вони відіграють важливу роль у природі (утворюють мікоризу з деревами) та широко використовуються людиною. з яких більше 200 — їстівні і умовно їстівні.
"З цих їстівних особисто куштував біля 160 видів, є така сама кількість отруйних, решта — неїстівні, а також ті, чия приналежність до тієї чи іншої групи ще вивчається. Тобто більшість грибів відносяться до неїстівних: вони або занадто дрібні, або тверді, або смердючі, або гіркі, пекучі, несмачні".
За його словами, з їстівних більшість збирає біля 50 видів.
"Це білі гриби, бабки, червоноголовці, моховики, маслюки, лисички, печериці, опеньки, парасолі, сироїжки, хрящі-молочники, дощовики, зморшки".
Що стосується отруйних – лише зо два десятки видів в Україні і на Поділлі зокрема є смертельно небезпечними. З рештою отруйних видів людина може обмежитись лише сильним або легким отруєнням з розладом шлунку, ось список найнебезпечніших:
- Бліда поганка (Amanita phalloides)— небезпечний гриб, в залежності від кольору капелюшка, оливкового чи світлого, може бути дуже схожа на зелену сироїжку або печерицю. Потрібно виривати гриби з коренем (їм не шкідливо) – у цьому випадку буде помітно білу мішкоподібну вольвуМішкоподібна вольва — це чашоподібне або мішкоподібне утворення (залишок захисного покривала) біля основи ніжки деяких грибів. Вона виглядає як своєрідний вільний мішечок, з якого "росте" гриб. Вольва найчастіше зустрічається у найнебезпечніших отруйних грибів, таких як бліда поганка та мухомори., з якої росте поганка (її немає ані в печериць, ані в сироїжок). Коли зрізати ножем, ця ознака може бути непомітною. Смертельна доза для дорослої людини – половина середнього гриба, розповів Павло Мартинюк.
Бліда поганка, поруч зелені сироїжки, Хмельниччина. Павло Мартинюк
- Галерина оторочкувата (Galerina marginata) — гриб, який росте групами на пеньках, має у кілька разів більшу концентрацію мускаринуМускарин (C₉H₂₀NO₂⁺) — це природний отруйний алкалоїд, який міститься у деяких базидіомікотових грибах (зокрема, родах Inocybe та Clitocybe, а також у невеликих кількостях у червоному мухоморі). Він стимулює парасимпатичну нервову систему, викликаючи нудоту, блювання, слинотечу, міоз (звуження зіниць) та задуху., аніж в червоному мухоморі. Вона дуже схожа на літні опеньки (Kuehneromyces mutabilis) або популярну нині фламуліну оксамитоніжковуФламуліна оксамитоніжкова (Flammulina velutipes), відома як зимовий опеньок, — це їстівний дереворуйнівний гриб. Росте колоніями на пеньках і стовбурах листяних порід (часто під час відлиги взимку). Характеризується медово-оранжевою слизькою шапинкою та темною, оксамитовою ніжкою. Гриб відрізняється відсутністю кільця на ніжці., яка часом зростає не тільки взимку, але й восени. Літній опеньок від балерини відрізняється головим чином приємним, сильним солодким грибним запахом і наявністю відігнутих темних лусочок на нижній частині ніжки. А фламуліна, відповідно до назви має чорну оксамитову ніжку.
- Ентолома отруйна олов'яна (Entoloma sinuatum) — великий масивний гриб з рожевими пластинками та доволі приємним запахом. Грибник пояснив, що не має прямих двійників серед їстівних грибів. Неодноразово бачив купи вже зібраних ентолом біля доріг. Їх можуть сплутати із печерицями (у зрілих печериць пластинки темніють аж до чорних), або рядовками (в рядовок не буває рожевих пластинок).
Ентолома олов’яна, смертельно отруйна, Хмельниччина. Павло Мартинюк
- Рядовка тигрова (Tricholoma pardinum) — рідкісна рядовка (особисто у нас не зустрічав). Схожа на "мишат" – рядовок землистих, сріблястих, сірих. Основна ознака – почервоніння м‘якуша біля основи ніжки і неприємний запах, розповів грибник..
- Строчки (Gyromitra) — всі строчки отруйні. На відміну від зморшок і зморшкових шапинок, які теж містять певну дозу отрути гіромітрину, але не в таких дозах як строчки. Деякі їх збирають цілком свідомо. Деяким що строчки, що зморшки, що шапинки – усе одно. Бачив, як подавали тушковані строчки в наших ресторанах під назвою "зморшки". Гіромітрин – водорозчинна отрута. Не вдихати пари над каструлею, де виварюються зморшки (тим більше строчки). Не брати мокрі строчки до рук – гіромітрин з водою може всмоктатись у шкіру. Не використовувати відвар після весняних грибів і варити їх перед смаженням обов‘язково.Маючи серед знайомих факт смертельного отруєння строчками я б не легковажив.
- Пантерний мухомор (Amanita pantherina) — часто росте серед маремух, мухомора сіро-рожевого, їстівного, хіта збирання наряду з опеньками. Щоб до смерті отруїтись пантерним мухомором це треба дуже постаратись, але отруєння сильне і болісне. Основна відмінність – пантерний ніколи не червоніє в місцях пошкоджень м‘якуша. І пантерний до кошика може потрапити лише в азарті через неуважність.
- ПавутинникиДуже велика і дуже складна група грибів. Початківцям не радив би збирати їх взагалі, хоча деякі на смак зовсім так нічого. Мають масу двійників посеред собі подібних, одні їстівні, інші неїстівні, треті смертельно отруйні. Фахівців з павутинників мало, на око гриби майже ніколи не визначаються (лише запах, смак, місце зростання, реакція на концентрований луг, особливості спор). Бачите гриби з павутинистим серпанком під шапинкою, коричнево-бурими пластинками у зрілому віці – то певно вони. — велика і складна група грибів. Початківцям не радив би збирати їх. Мають двійників посеред собі подібних, одні їстівні, інші неїстівні, треті смертельно отруйні. Фахівців з павутинників мало, на "око" гриби майже ніколи не визначаються (лише запах, смак, місце зростання, реакція на концентрований луг, особливості спор). Це гриби з павутинистим серпанком під шапинкою, коричнево-бурими пластинками у зрілому віці.
Павутинники. Тут — неїстівний павутинник гусячий, Хмельниччина. Павло Мартинюк
- Грузлик (говорушка) білувата (Clitocybe rivulosa) — непримітний зазвичай гриб, але зустрічається часто на узліссях, серед трави на пасовищах. Чи сприймають його люди за рядовки чи за лучні опеньки? Якщо з‘їли достатньо, отруєння смертельні.
- Плютка (волоконниця) червоніюча (Inocybe erubescensСильно отруйний гриб, який зустрічається досить нечасто. Він інколи мімікрує (маскується) під лісову коричневу печерицю. Червонуваті плямки на тілі і нерожеві пластинки допоможуть вам уникнути помилки.) — сильно отруйний гриб, який зустрічається досить нечасто. Він інколи мімікруєМаскується. під лісову коричневу печерицю. Червонуваті плямки на тілі і нерожеві пластинки допоможуть вам уникнути помилки.
Плютка червоніюча, смертельно отруйна, Хмельниччина. Павло Мартинюк
- Свинушка тонка (Paxillus involutus) — свинушки продають на міських ринках. Підступ ховається в дії активних речовин цього гриба, розповів Павло Мартинюк. Отрута має кумулятивний ефектКумулятивний ефект — це явище поступового накопичення або фокусування дій, впливів чи енергії, що згодом призводить до якісно нового, значного результату. Термін походить від латинського cumulatio (нагромадження) і використовується у фізиці, економіці, фізіології та повсякденному житті. і поступово накопичується в організмі людини.
Особливу увагу грибник порадив звертати на свинушку тонку.
"Отрута має кумулятивний ефект і поступово накопичується в організмі людини. Криза може статися за місяць, пів року, рік. Людина давно забула, що їла ці гриби, а раптом відмовляють нирки чи печінка плюс гостра алергічна реакціяГостра алергічна реакція — це небезпечна імунна відповідь негайного типу на контакт із подразником (алергеном), що проявляється раптово. Вона може варіюватися від локальних висипів до життєво загрозливих станів, таких як набряк Квінке чи анафілактичний шок. з руйнуванням еритроцитівЕритроцити — це червоні кров'яні тільця, які забезпечують транспорт кисню від легень до всіх органів та тканин. Вони також забирають вуглекислий газ та повертають його назад до легень. Їхній червоний колір зумовлений білком гемоглобіном, який містить залізо. власною імунною системою".
Водночас, додав чоловік, навколо багатьох інших грибів існує чимало перебільшень.
"Усі чомусь бояться жовтошкірих печерицьПечериця жовтошкіра (Agaricus xanthodermus) — це поширений отруйний вид грибів з роду печериць. При вживанні викликає розлади шлунково-кишкового тракту, нудоту та спазми. Її дуже легко переплутати зі звичайними їстівними печерицями, тому важливо знати головні відмінності., але найбільша шкода від них — сильна діарея. Раніше на всіх стендах малювали несправжні лисички, а вони виявилися максимум неїстівними через гумову структуру. Лихо від несправжніх опеньків теж перебільшене".
За пів століття в лісі Павло Мартинюк переконався, що головним ворогом грибника є самовпевненість. Він пригадав випадок, який добре це ілюструє.
"Мав досвід нахилятися, так, лише помилково нахилятися до малої блідої поганки, яка росла серед молодих сироїжок. Але це засвідчило, що навіть найдосвідченіші можуть помилитися".
Хтось зібрав, але викинув при дорозі отруйну ентолому, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Кошик замість пакета і жодних старих грибів
Не менш важливою за правильне визначення виду Павло Мартинюк вважає культуру збирання грибів.
"Старі, не пружні, червиві, запліснявілі чи розмоклі гриби вживати категорично не можна".
Він також не радить складати гриби у пластикові відра чи пакети.
"Там вони дуже пріють і псуються. Не лінуйтеся купити плетений кошик".
Павло фотографує знайдені гриби, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Ще одне правило, якого дотримується сам грибник, — не залишати врожай необробленим до наступного дня.
"У мене особисте правило: усі гриби перебираю в день збирання. Навіть якщо сил не вистачає закінчити справу до кінця — проваріть або просмажте гриби хоча б кілька хвилин із сіллю".
Грузлик білуватий, смертельно отруйний, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Легенди про гриби та що відкриває про них наука
Одна з найпоширеніших легенд про гриби — що їхня масова поява нібито віщує війну чи інші великі потрясіння. Та із цим не погоджується, пояснив грибник.
"Гриби всю історію людства були окутані таємницями і забобонами. Вони раптово з’являються нізвідки і так само швидко зникають. Саме звідси, мабуть, і пішли повір’я, що гриби знають майбутнє. Проте популярну теорію, що гриби передбачають майбутню війну своєю масовою появою, все ж вважаю недоречною. Це гра людського мозку в стресових обставинах. Збіг кількох незвичайних подій людська свідомість сприймає як прояв вищої волі".
Червонокнижні теплолюбні білі гриби бронзові, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Водночас сучасна наука, розповів він, відкриває речі, які ще донедавна здавалися фантастикою.
"Сучасна наука довела певні речі, які до того вважалися неможливими: так, гриби спілкуються між собою, передаючи електричні імпульси мережею підземних гіфівМережа підземних гіфів (міцелій) функціонує як природний біологічний інтернет. Гриби використовують електричні імпульси для внутрішньої комунікації, координації росту та передачі сигналів між різними частинами колонії. грибниці".
Саме цим він пояснив явище, яке не раз спостерігав у лісі.
"Важко пояснити аномально високу раптову концентрацію грибів одного виду тут і скрізь. Що є цьому кінцевим поштовхом? Невідомо".
Строчок, сморж пучковий, отруйний, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Про мікродозингМікродозинг грибами — це регулярне вживання мікроскопічних (субперцептивних) доз певних грибів, які не викликають галюцинацій або яскраво вираженого психоделічного ефекту, але, за твердженнями прихильників, стимулюють роботу мозку та покращують емоційний стан., лікувальні властивості грибів та ставлення грибника до цього
Останніми роками дедалі більше говорять про лікувальні властивості грибів і використання їх у медицині. Павло Мартинюк пояснив, що такий потенціал у грибів є.
"Чи є гриби джерелом інноваційнихІнноваційні (оригінальні) ліки — це вперше розроблені препарати, які містять нову діючу речовину та захищені патентом. Вони проходять повний цикл дорогих доклінічних і клінічних досліджень, здатні ефективно лікувати складні хвороби (наприклад, деякі види раку чи спінальну м'язову атрофію) та часто стають проривом у медицині. ліків? Так, безумовно. Перший у світі антибіотик пеніцилінПеніцилін — це перший відкритий у світі антибіотик. Він належить до групи бета-лактамних антибіотиків та отримується із продуктів життєдіяльності цвілевих грибів роду Penicillium. був отриманий із цвілевого гриба пеніцилумаЦе рід мікроскопічних цвілевих грибів, які утворюють зелену, синювату або сіру плісняву. У природі вони живуть у ґрунті та на рослинних рештках. Ці гриби відомі тим, що виділяють особливу речовину — пеніцилін. Це один із перших і найвідоміших у світі антибіотиків, який у 1928 році відкрив шотландський вчений Александр Флемінг. Завдяки цій властивості пеніцил рятує життя, пригнічуючи ріст хвороботворних бактерій.. Багато грибів мають у своєму складі інші активні антибіотики, але дія багатьох із них перебуває лише на початковому етапі досліджень і потребує багаторічних клінічних випробувань".
Водночас до популярного нині мікродозингу мухоморамиЦе вживання препаратів чи шматочків, зазвичай висушених, безумовно отруйних грибів, в першу чергу мухоморів (червоного, пантерного, королівського) для отримання лікувального заспокійливого ефекту при порушеннях сну і депресіях. Ефект залежить від дози активних речовин, таких як мусцимол та іботенова кислота, бо навіть при незначному передозуванні заспокоєння змінюється галюцинаціями гнітючої дії та руйнаціями клітин мозку, а при сильному "передозу" спокій змінюється божевільним збудженням, коли люди втрачають зв‘язок з реальністю, скидають з себе весь одяг і роблять дії, які потім не можуть пояснити. Серце при цьому також часто не витримує нервового навантаження і зупиняється. він ставиться критично.
"Я в силу своїх особистих принципів різкий противник подібних експериментів через повальну профанаціюПовальна профанація — це масове, тотальне знецінення, перекручування чи зведення до абсурду певної ідеї, справи, цінності або науки. Це ситуація, коли реальна суть та користь явища повністю втрачаються через невігластво, халатність чи показуху. і нездоровий потяг до отримання яскравих нових відчуттів у подібний спосіб. Знаю людей, які при передозуванні мухоморами отримали важкі моторошні галюцинації і зовсім не бажають їх повторювати".
Все частіше у нас зустрічається гіркий боровик вкорінений, Хмельниччина. Павло Мартинюк
Попри це, пояснив Павло Мартинюк, гриби й досі залишаються однією з найбільших загадок природи. З цього приводу пригадав грибник досить фантастичну історію, наведену службою ВВСВВС (Бі-Бі-Си, BBC) — це Британська телерадіомовна корпорація, найбільший у світі мовник. Вона випускає новини, документальні фільми та розважальні програми., яка доводить як мало сучасна наука знає і розуміє вплив грибів на організм людей.
"Є такий боровик, Lanmaoa asiaticaLanmaoa asiatica (часто згадується як "азійський боровик") — це трубчастий гриб із Південно-Східної Азії, відомий своїм смаком умамі. Якщо його недоварити, він викликає так звані «ліліпутські» галюцинації — люди бачать сотні крихітних чоловічків. Науковці досі досліджують цю незвичайну властивість., який вважається їстівним і активно збирається в країнах Південно-Східної Азії. Але. Якщо з‘їсти його сирим або недостатньо термічно обробленим у людей спостерігається рідкісний психічний розлад: вони бачать маленьких істот, які лізуть в тарілку, чіпляються за одяг, плутаються під ногами. Цей стан триває від одного дня до тижня, є надзвичайно стійким, не зникає, а лише посилюється, якщо заплющити очі. Феноменально, але люди різних культур і різного походження бачать однакові "ліліпутські галюцинації".
При цьому жодних хімічних сполук, які могли би викликати таку дію, науковцям досі виділити з грибних зразків досі не вдалось, пояснив грибник.
"Любий, ти з'їв якусь нову опеньку, чи не перекажеш привіт ельфам? А я з'їв шматок мухомора — чи на місці ще мій мозок?"
Після пів століття в лісі Павло Мартинюк і далі продовжує шукати рідкісні та нові для України види грибів. Розповів, вже кілька років полює за сатанинським грибом, який занесений до Червоної книги України, але досі так його і не зустрів.
"Полюю за сатанинським грибом всі останні роки, "великим і жахливим". А я ще не бачив його ніколи. Гриб у Червоній Книзі. За деякими даними, цей гриб небезпечний лише в сирому вигляді, як до речі і красноголовці і дубовики, і бабки, і підберезники, тому що кожен гриб в ході еволюції вигадав захист, аби мірофаги, до яких належать не тільки комахи, слимаки, білки, але й люди – не з‘їли їх до того, як у них дозріють спори. Тому одні дуже швидко ростуть, інші виділяють антибіотики, треті їдкі речовини, четверті латексний сік, п‘яті гіркоти або кислоти".
І, схоже, саме ця цікавість щоразу знову повертає його до лісу, пояснив Павло Мартинюк.
"Погодьтесь, гриби — це потужно, небезпечно, але до біса цікаво".
Рідкісний їстівний дубовик оманливий, Хмельниччина. Павло Мартинюк
