За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Мандрівник Володимир на велосипеді у Аргентині. Володимир Муляр
Два роки триває навколосвітня подорож на велосипеді на підтримку України хмельничанина, мандрівника і відеоблогера Володимира Муляра. За цей час він подолав 32 тисячі кілометрів, відвідав 22 країни та шість континентів.
Як у різних країнах зустрічають Україну, чому обрав саме велосипед і де планує завершити навколосвітню подорож Володимир Муляр, відомий за проєктом "Двоколісні хроніки", розповів в ефірі Українського радіо Хмельницького.
Чайні плантації в гірському масиві Західні Гати, розташованому в Південній Індії. Володимир Муляр
В якій країні ви зараз перебуваєте
Зараз я в далекій Індії, хоча насправді, чому далекій? Після всіх своїх мандрів навколосвітніх, я розумію і бачу, що наш світ насправді дуже маленький. І, якщо людина може проїхати навколо світу на велосипеді, то це ще раз підтверджує це.
Мандрівник у Фіджі. Це острівна держава в Тихому океані, що знаходиться на північ від Нової Зеландії. Володимир Муляр
Як давно ви подорожуєте світом
Я люблю подорожі все своє життя, з самого дитинства. Я ними мріяв, я марив ними. І одного дня в моєму житті з'явився велосипед завдяки моєму хорошому другу, також хмельничанину Юркові Решетнікову. Я зрозумів, що це просто перфектний спосіб для мене — відкривати світ саме на велосипеді.
Велосипед дає мені те, що не дасть жоден інший вид транспорту. Він дає мені фізичне здоров'я, дає емоції, які не передати, які ніколи до вас не прийдуть в автомобілі чи в потязі. Хоча я не кажу, що автомобіль чи потяг — це погано і не подорожуйте ними. Ні, насправді, подорожувати будь-яким способом — це прекрасно. Просто в кожного цей спосіб свій. У мене це велосипед.
Я подорожую на велосипеді близько 20 років, відтоді як я почав такі більш-менш довгі подорожі. Більшу частину із них я здійснив зі своєю колишньою дружиною, Яриною Квіткою, а потім ще з нашим сином Марком.
Зараз я здійснюю свою найбільшу в житті поки що велосипедну подорож навколо світу. Зараз я в Індії. Я вже повертаюся до Європи, тобто до цього часу протягом двох років я їхав навколо світу по усіх континентах Землі, за виключенням Антарктиди. І вже був в Європі, Африці, Південній Америці, Північній Америці, Австралії. От зараз у мене Азія. Мій проєкт називається "Двоколісні хроніки" через те, що я їду на двох колесах.
Володимир у Франції. Володимир Муляр
Яка велика мета цієї навколосвітньої подорожі
В попередніх наших проектах, подорожах ми ставили собі різні завдання, основна з яких була — збір фольклору. Ми, як музиканти з Яриною, дуже цікавились фольклором різних народів і записували у них народні пісні. Потім деякі з них обробляли зі своїм гуртом "Фолькнери", виступали з нашою музикою багато не лише в Україні, по різних фестивалях і в Європі.
Зараз, оскільки я подорожую сам, в мене трошки інше завдання. Я більше сконцентрований на маршруті, на дослідженнях різних цікавих місць по всьому світу. А основна моя ідея в цій подорожі — це допомога Україні. Тим, що я поширюю інформацію про Україну, завжди розповідаю людям про ситуацію, про те, що агресія Росії нікуди не зникла і треба з цим щось робити. Потрібно, щоб світ також допомагав, тому що вільний світ не може, не повинен миритися з присутністю такої дикої агресії. Я також поширюю різні збори для ЗСУ в соцмережах, разом з моїми відео.
Мандрівник на велосипеді у Марокко. Володимир Муляр
Які країни ще в планах цієї подорожі і де ви плануєте її завершити
Я вже проїхав 32 тисячі кілометрів наразі по усіх континентах і 22 країнах. Індія це якраз 22. Ще приблизно рік, до весни 2027 року, я планую бути в дорозі, бо ще довгий шлях по Азії і Європі. І прямую до точки старту. Ця точка, до речі, була не в Україні, а у Великій Британії, тому що я там мешкав з Яриною і Марком якраз перед своєю подорожжю. Мені потрібно замкнути коло саме там, в точці старту, щоб це вважалося справжньою кругосвітньою подорожжю.
Палатка на березі. Володимир Муляр
Які найбільш сильні враження ви маєте від того як живуть люди в різних країнах, що вам було важко прийняти, що далося більш легко
У цій своїй подорожі я був щасливий відвідати і побачити абсолютно різні місця нашого прекрасного світу. Від пустель, наприклад, в мене на шляху були Сахара і Атакама — найсухіше місце світу, до таких холодних і навіть екстремальних місць, як Південна Патагонія в Аргентині, це біля міста Ушуая, це найпівденніше місто світу. Там такі екстремальні холодні вітри були, що я навіть отримав пневмонію і лікувався.
Світ такий різнобарвний, такий кольоровий, що просто дух захоплює від цього. Я бачив речі, котрі мене шокували — неймовірну бідність в деяких країнах, зокрема африканських, і це Мавританія або Сенегал, в деяких країнах Латинської Америки, наприклад, в Перу. Люди живуть дуже бідно, але водночас вони мають таку глибоку національну культуру, котра просто не може не вражати людину, котра приїжджає з європейського континенту, як я.
Мені також доводилось долати найвищі гірські перевали — в Андах в Південній Америці. Там висота була майже 5 000 метрів, нестача кисню, від цього гірська хвороба. Це було насправді важко.
Потім пригадую — це тропічна спека в джунглях Панами, або Мексики, це теж було нестерпно. Або Австралія з її шаленими відстанями без жодної цивілізації по 150-200 кілометрів, але з мільярдами мух, котрі вас атакують, від яких просто немає порятунку. Одним словом, навколосвітка велосипедом — це справді весело.
Мандрівник на велосипеді у Португалії. Володимир Муляр
Як ви готуєтеся фізично до таких випробувань
Мене часто запитують,: "Скільки в тебе тої сили береться, щоб все це долати?" Так от скажу вам правду, що я насправді фізично не є сильною людиною. Я є звичайним чоловіком, доволі худеньким. Але мій секрет в тому, що я їду не поспішаючи. Якби я рвав педалі заради кілометрів, заради швидкості, я б, напевно, не проїхав і тисячі кілометрів. А оскільки я їду повільно, розмірено, коли я втомлююсь, я просто зупиняюся на день чи на два, я можу відпочити.
В мене, насправді, перфектний режим, я вважаю. Трошки педалюю, десь тиждень так активно. Потім зупиняюся, монтую відео два дні, в середньому, і в цей час моє тіло і ноги, звісно, відпочивають. І далі я можу оновленим їхати вперед знову.
Мехіко. Велосипедист на фоні дощових хмар. Володимир Муляр
Як ви харчуєтеся у дорозі
Знаю, що існує думка, що в таких подорожах потрібно якесь суперспеціальне харчування, добавки принаймні вживати. Насправді, я їм все, що мені хочеться. І фактично я харчуюся так, як вдома. Звісно, там, де я можу знайти домашню їжу, якщо це приготовлено десь в якомусь домашньому ресторані, скажімо, як це є звичним в Азії.
І, отже, я не дотримуюсь жодних спортивних технологій в харчуванні. Я їм те, що мені хочеться, що мені подобається, звісно з того, що можна знайти та що доступне. Хоча доступна їжа в різних країнах є абсолютно різною.
Ніколи не вживав багато м'яса і я дуже легко можу бути вегетаріанцем. Але справа в тому, що в подорожі, особливо по деяких регіонах, таких як, Латинська Америка, стати вегетаріанцем, ну просто неможливо, жодного шансу. М'ясо просто скрізь. От якщо ви вегетаріанець і ви не можете їсти м'ясо, вам там єдиний вихід — лише готувати самому, тому що знайти якісь вегетаріанські страви дорогою це вкрай тяжко в таких регіонах.
Австралія, фото велосипедиста на фоні гір. Володимир Муляр
Як сприймають вас місцеві жителі в різних країнах, як сприймають наш український прапор? Що знають і говорять про Україну?
Мене доля зводить лише з хорошими людьми, котрі симпатизують мені та Україні, вони підтримують нас, розуміють, що є що і хто є агресор. Я за природою не конфліктна людина. Проблеми через те до мене не липнуть. Багато людей питають про Україну, цікавляться, яка ситуація, завжди підтримують.
І я часто відчуваю, як водії на дорозі реагують на мій прапорець, тому що в мене завжди прапорець встромлений на задньому багажнику, він там гарно майоріть завжди. Водії часто мені сигналять заради цього прапорця, тому що коли я дивлюсь на них, я бачу їхнє усміхнене обличчя, мені махають рукою і кричать: "О, Ukraine, hello, Ukraine". Тобто дуже явна підтримка і симпатія в багатьох країнах збоку простих людей до України.
Авторка: Алла Коломея.
