За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Розкопки поблизу Малієвецького водоспаду. Суспільне Хмельницький
Археологічні дослідження на території знищеного монастирського комплексу біля водоспаду в селі Маліївці на Кам’янеччині провели вперше. Керівник експедиції археолог Павло Нечитайло пояснив, досліджують залишки дзвіниці василіянського монастиря, зведеної тут у другій половині XVII — на початку XVIII століття.
"Тут ширина стін 1,7 метри і використана давня технологія, яка часто використовується і в Кам'янець-Подільській Кам'янець-Подільська фортеця — це один із найвідоміших, найвеличніших та найкраще збережених середньовічних замків Східної Європи. Розташована в однойменному місті Хмельницької області, вона є головною перлиною Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" та входить до переліку "7 чудес України".фортеці, і в ХотинськійХотинська фортеця — це середньовічна фортифікаційна споруда XIII–XIX століть, розташована на високому березі Дністра у місті Хотин (Чернівецька область, Україна). Вона є одним із "Семи чудес України" та видатною пам'яткою архітектури, що відіграла ключову роль у багатьох європейських війнах.. Її називають квадратно-бутовою вкладкоюБутова кладка — це зведення конструкцій із природного каменю (буту) неправильної форми. Технологія передбачає використання таких порід, як граніт, пісковик, вапняк або туф. Вона відрізняється високою міцністю та довговічністю, ідеально підходячи для зведення фундаментів, підпірних стін та парканів.. І ця технологія походить ще з давньоримського часу. Вона використовувалась також в пізньому середньовіччі і в новому часі, коли складався фундамент з масивних блоків або стіни, і всередині засипались разом з розчином невеликі каміння", — пригадав Павло Нечитайло.
Знайдені монети та кераміка біля фундаментів. Суспільне Хмельницький
За словами Павла Нечитайла, про вік споруди свідчать монети та кераміка, знайдені біля фундаментів. Поруч виявили ще один мур.
"В східній частині розкопу ми натрапили ще на один цікавий мур, який, ймовірно, датується раніше. І що це за мур, оскільки на планах, в відомих історичних описах ми не знаємо. Тут була пуста площа, тому, скоріше за все, ймовірно, ця стіна, можливо, і передує побудові цієї дзвіниці. Однак будемо розбиратися, ця таємниця вже буде розгадана наступного року", — розповів керівник.
До розкопок долучилися і студенти-історики Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, пояснив керівник студентської практики, археолог Сергій Семенчук.
"Об'єкт досить цікавий. Не досить часто археологам або студентам вдається працювати на такому унікальному об'єкті. Різночасова пам'ятка і тут є речі з різних періодів. Тільки що знайшли скіфський наконечникСкіфський наконечник — це метальна частина стріли (рідше — списа чи дротика), яку виготовляли скіфи (VIII ст. до н.е. — IV ст. н.е.). Найчастіше це невеликі, але дуже ефективні бронзові або залізні вироби, які масово використовувалися як основна далекобійна зброя скіфської кінноти.. Це дуже рідкісна знахідка. Тут є і речі давньоруського часу XII-XIII століття", — пригадав Сергій Семенчук.
Знайдений скіфський наконечник, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Зі слів Сергія Семенчука, монастир зруйнували більшовикиБільшовики — це члени радикального крила Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), які під керівництвом Володимира Леніна у 1903 році захопили владу в результаті перевороту. Вони сповідували марксизм, прагнули до повалення капіталізму та встановлення диктатури пролетаріату. у 1933 році.
"Я думаю, що ми відновлюємо історичну правду. Це наше основне завдання — показати закинуту нашу історію, яка зруйнована більшовиками", — зазначив Сергій Семенчук.
Волонтерка з Києва Софія Селецька, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Долучилася до археологічних досліджень в Маліївцях і волонтерка з Києва Софія Селецька. Розповіла, що замальовує та описує знайдені предмети.
"Є вклеєний фрагмент пляшки, є гутне скло. Якщо подивитися на просвіт, то видно бульбашки в масі. Є у нас фрагменти з розписом, які були зафарбовані білою фарбою. Наприклад, дуже багато з однієї групи. Тут вгадується якийсь спільний сюжет. У нас є декілька груп, які ми так зібрали по кольору", — розповіла волонтерка.
Територія поруч із Малієвецьким історико-культурним музеєм, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Директорка Малієвецького історико-культурного музею Анастасія Донець пригадала, наземних споруд монастирського комплексу не залишилося, адже після руйнації монастиря до 1960 років тут працював кар'єр, в якому добували вапняк. На поверхні збереглися лише дві печери, труба, якою вода надходить до водоспаду, та штучне озерце.
"Основна історія та таємниці — всі в землі. Саме ці розкопки можуть стати підставою для створення заповідника. І, швидше всього, це буде такий заповідник, як регіональний ландшафтний парк. Тому що в ньому будуть різні історичні періоди представлені", — додала директорка.
Зі слів Анастасії Донець, залишки знайденої археологами дзвіниці планують музеєфікувати.
Малієвецький історико-культурний музей, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
