За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Олена Савольова у військовій формі. Олена Савольова
Після демобілізації ветеранка Олена Савьолова майже рік не могла повернутися до звичного життя та соціалізуватися. Жінка служила у у складі 86-го окремого батальйону 106-ї бригади територіальної оборони. Згодом вона відкрила у Хмельницькому власну кав’ярню, а нині мріє створити ветеранський простір, де військові зможуть знайти підтримку під час повернення до цивільного життя.
Свою історію Олена Савьолова розповіла в проєкті Українського Радіо Хмельницького "З війни у бізнес".
Олена Савьолова у гостях Українського Радіо Хмельницького, червень 2026 року. Суспільне Хмельницький
Пам’ятаєте момент, коли зрозуміли, що хочете долучитися до війська?
Це було дуже несподівано. Спочатку я пішла як волонтерка — допомагала на кухні, тому що через збільшення особового складу виникла потреба в додаткових руках. У березні батальйон відокремився від бригади, і на кухні з’явилося вакантне місце. Тоді мені запропонували офіційно долучитися до служби. Я погодилась. Так і розпочався мій шлях у війську.
За вашими плечима — Харківський, Миколаївський та Херсонський напрямки. Які моменти служби були найважчими для вас?
Найскладнішим для мене було перебування на виїздах, коли немає можливості побачитися з рідними. Особливо важко, коли знаєш, що вдома щось сталося, але фізично не можеш бути поруч і допомогти. Ще один виклик — постійна нестача часу на відновлення. У війську дуже рідко вдається побути наодинці із собою та приділити час власному відпочинку.
У листопаді 2023 року ви демобілізувалися. Яким було повернення до цивільного життя?
Після демобілізації в мене був досить довгий шлях відновлення. Напевно, я близько року не могла соціалізуватися, сиділа, "не вилазила" з дому. Я не розуміла, до кого я взагалі можу звернутися. Тут важливо зрозуміти, що з ветеранами мають спілкуватися ветерани, за принципом "рівний-рівному". Потім один із закладів взяв мене на роботу, за що я їм дуже вдячна. Це дуже круті люди, вони допомогли мені адаптуватися. Та через деякий час моєму чоловікові знадобилася операція, і я була змушена звільнитися.
Олена із рудим котом на руках. Олена Савольова
Саме тоді ви вирішили відкрити власну справу?
Ідея власного закладу зародилася ще в дитинстві. Але це була не конкретно кав’ярня, а радше мрія про місце, куди люди могли б приходити, відпочивати, спілкуватися та почуватися комфортно. Коли я звільнилася, чоловік нагадав мені про цю мрію. Сказав: "Ти ж завжди хотіла відкрити свій заклад. То чому б не спробувати зараз? Я тебе в усьому підтримаю". Мене підтримали рідні, друзі, близькі. І в якийсь момент я подумала: коли поруч така велика команда людей, які вірять у тебе і готові допомагати, то чому б нарешті не зробити щось для себе?
Ви скористалися урядовою грантовою підтримкою. Наскільки складним був шлях до відкриття власної кав'ярні?
Насправді зовсім не складно. Якщо хтось хоче щось робити, він просто бере і починає цікавитись. Я подзвонила у Хмельницький ветеранський простір, звідти мене направили до обласного центру зайнятості. Дівчата офісу "Зроблено в Україні" проконсультували мене. Оскільки за освітою я фінансистка, основний проєкт у мене вже був готовий. Мені допомогли його доопрацювати, і в результаті я отримала грант. Під час відкриття найважчим було знайти приміщення. Одного разу ми з чоловіком випадково натрапили на приміщення, яке нам підійшло. Домовилися з власниками, підписали договір — і вперед.
Ваша кав’ярня стала прикладом ветеранської взаємопідтримки.
Так, Богдан Паламарчук — мій побратим. Він дуже сильно підштовхував мене до того, щоб я починала щось своє. Коли я його зустрічала, він постійно запитував, чи я вже щось зробила.
Це і є ветеранська єдність. Коли ти повертаєшся і не знаєш, чим тобі зайнятись, знаходяться люди, які допомагають і підтримують. Сьогодні ми закуповуємо в нього круасани для нашого закладу. Я також намагаюся знаходити інших постачальників серед ветеранського бізнесу.
Олена Савьолова із побратимами на військовій службі. Олена Савольова
Військовий досвід допомагає вам у веденні власної справи?
Звісно. Це тайм-менеджмент і робота з командою. Військовий досвід також допомагає швидко реагувати в складних ситуаціях. Коли в мене зламалась кавова машина, я не сиділа й не плакала. Я почала шукати людей, які можуть допомогти та надати обладнання в оренду.
Як формувалася концепція вашого закладу?
Наша кав’ярня pet-friendlyPet-friendly (пет-френдлі) — це концепція та культура, яка означає, що відвідувачів радо приймають разом із їхніми домашніми улюбленцями. Це не лише дозвіл зайти з твариною, а й створення комфортних умов для всіх: наявність мисок для води, смаколиків чи спеціальних килимків., тобто відкрита для власників домашніх тварин. Я сама маю собаку і часто стикалася з тим, що в заклади з тваринами не пускають. Тому мені хотілося створити простір, де люди почуватимуться комфортно.
Ми працюємо у форматі to goНайчастіше перекладається як "з собою" (про їжу та напої в ресторанах і кав'ярнях). Приміщення розташоване в холі бізнес-центру, тому наша цільова аудиторія — люди, які поспішають і хочуть швидко взяти каву та рухатися далі.
Олена у полі під час служби. Олена Савольова
Якщо одним горнятком кави можна було б розповісти вашу історію, яким би був цей напій?
Флет-вайтФлет-вайт — це міцний кавовий напій родом з Австралії, який готується на основі подвійного еспресо (допіо) та гарячого спіненого молока. Завдяки меншій кількості молока та тонкому шару мікропіни, він має більш насичений кавовий смак, ніж лате чи капучино.. Він складається з двох порцій еспресо і малесенької порції молока. Міцний, але зі своїм приємним відчуттям молока.
Авторка: Інна Ніколаєва.
