За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Квіти загиблому. Суспільне Хмельницький
Із 26-річним захисником Олексієм Марцінко попрощалися сьогодні, 22 травня, у Свято-Георгієвському храмі у Хмельницькому. Воїн вважався зниклим безвісти після штурмових дій на Запорізькому напрямку. Особу бійця підтвердили за ДНК-експертизоюЕкспертиза ДНК — це високоточний метод дослідження генетичного матеріалу людини (кров, слина, епітелій) для встановлення спорідненості, ідентифікації особи або виявлення генетичних особливостей. Точність підтвердження батьківства сягає 99,99%, а виключення — 100%..
Про це Суспільному розповів брат військовослужбовця по материнській лінії Назар Шевчук.
"У дитинстві ми були як брати: бували, спорили, бували, дружили. Одним словом — були сім’єю".
Портрет Олексія Марцінка, 22 травня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
За його словами, брат Олексій з 2014 року говорив рідним, що піде воювати.
"Тільки стукнуло 18 — пішов у антитерористичну операцію (АТОАТО (антитерористична операція) — це комплекс військових та спеціальних заходів, які проводили українські силові структури на сході України з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року для протидії російській агресії та проросійським незаконним збройним формуванням.). Слава Богу, вернувся з АТО. Думали, все буде добре, потихеньку, нормальна сім’я буде".
Він розповів, що у 2021 році сам підписав контракт, а після початку повномасштабного вторгненняПовномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося 24 лютого 2022 року. на війну пішли четверо чоловіків із їхньої родини.
"Я, батько, мій старший брат і мій дядько. Всі надіялися, що коли прийшла звістка про те, що брат пропав, то він живий, що в полоні або десь поранений. Всі надіялися, що все буде добре. І тут ця звістка. Як говориться, не дочекалися, тільки останки".
Родина, близькі та небайдужі прощаються із Олексієм у Свято-Георгієвському храмі, 22 травня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Він розповів, що брат служив у штурмовій бригаді Національної гвардії України у військовій частині 3017 та виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.
"Він виконував штурмові дії на Запорізькому напрямку, у селі Роботине. Я, артилерист, у своїй бригаді стояв десь 15 кілометрів від нього, то я прикривав".
За словами Назара, брат навчався на кухаря та "смачно готував", однак вирішив пов’язати життя з військовою службою.
"Я йому казав: краще йди на кухаря, тебе там будуть любити. Але він вирішив інакше. Був на різних посадах: кулеметником, потім снайпером".
Назар Шевчук розповів, у загиблого залишилися дружина та син.
Рідні тримають портрет Олексія над його труною, 22 травня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Поховали героя на Алеї Слави кладовища Ракове у Хмельницькому.
