Унікальний для України: на Хмельниччині на присадибній ділянці знайшли двомовний козацький хрест 1772 року

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Історик Дмитро Полюхович біля двомовного козацького хреста 1772 року на городі родини Маремухів у селі Лісоводи Хмельницької області, червень 2026 року. Суспільне Хмельницький

Дмитро Полюхович зазначив, що цей хрест є цікавим за своєю формою.

"Більшість позацвинтарних хрестів у наших краях мають хрещату форму, коли кожне рамено має окремий вигляд хреста. Натомість тут бачимо козацьку форму".

Ще одна відмінність цього хреста від інших "чумних" — двомовні написи на ньому, пояснив Дмитро Полюхович.

"Є написи староукраїнськоюСтароукраїнська (або руська) мова — це писемно-літературна мова XIV–XVIII століть, яка була офіційною в канцеляріях Великого Князівства Литовського та Молдови. Вона виступає прямим предком сучасної української мови та відзначається унікальною лексикою, граматикою й давньою писемністю. та церковнослов’янськоюЦерковнослов'янська мова — це слов'янська літургійна мова, яку використовують для богослужінь і релігійних текстів деякі православні та греко-католицькі церкви. Вона є писемно-літературною мовою, що розвинулася на основі найдавнішої старослов'янської мови під тривалим впливом живих розмовних мов. мовами, а також польською: "Здесь спочиваєт раба божія Горбачиха со своими младенцами". І померли вони, дата дана церковнослов’янською, але переводиться 1771-й рік. Двомовних хрестів XVIII століття в Україні загалом не зафіксовано".

Зі слів історика, з іншого боку хреста напис польською.

"Одна з позначок у вигляді "Х" означає "ксьондзКсьондз (від пол. ksiądz) — це католицький священник. В українській мові, особливо в західних регіонах, це слово також часто використовують у розмовному мовленні на знак поваги до духовних осіб.". Тобто з одного боку є згадка про православну церкву, з іншого — про католицького священника. Це досить незвично. Також польською мовою міститься заклик прочитати молитви "Богородице Діво" та "Отче наш".

Двомовні написи на козацькому чумному хресті 1772 року, який розташований на городі в селі Лісоводи на Хмельниччині, червень 2026 року. Суспільне Хмельницький

У XVIII столітті, зазначив Дмитро Полюхович, усі шлюби укладалися в храмах. Якщо подружжя належало до різних конфесій, то зазвичай жінка переходила до конфесії чоловіка.

"Греко-католикиГреко-католики — це християни, які належать до Східних католицьких церков візантійського обряду. Вони визнають Папу Римського як верховного лідера та дотримуються католицьких догматів, проте їхні богослужіння, обряди та традиції є такими ж, як і в православних. офіційно вважалися католиками так само, як і римо-католикиРимо-католики (представники Латинської церкви) — це найбільша частина Католицької церкви, яка підпорядковується Папі Римському. Вони становлять західну гілку християнства, налічуючи близько 1,5 мільйона вірян в Україні, і живуть за новоюліанським та григоріанським календарем., але мали власний обряд. Тому, в принципі, вони могли вінчатися без переходу до іншої конфесії. Тут, імовірно, йдеться про змішану сім’ю".

Історик Дмитро Полюхович розповів, що до приходу на Поділля Російської імперіїРосійська імперія — це абсолютна (а пізніше дуалістична) монархія, що існувала з 1721 по 1917 рік. Вона охоплювала величезні території у Східній Європі, Північній Азії та частині Північної Америки. наприкінці XVIII століття міжконфесійних конфліктів між українцями та поляками не спостерігалося.

Новини Хмельницького