За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Рамка із бджолами, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Колишній військовослужбовець Володимир Рихліцький разом із дружиною та трьома дітьми відновлює сімейну пасіку у селі Варивідки. За його словами, бджільництвом родина займається з 2020 року. Та через службу в Збройних силах України та життєві обставини частину бджолосімей втратили. Нині господарство поступово відновлюють.
"Близько 80 бджолосімей маємо, пасіку відновлюємо, бо велика частина бджіл загинула, поки служив, розлетілася роями. Дружина була вагітна, не було кому дивитися. То ми зараз пасіку відновлюємо", — пояснив Володимир Рихліцький.
Володимир Рихліцький, колишній військовий, який із сім’єю займається бджолярством, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Свою пасіку сім’я Рихліцьких називає "Дідовою". Для родини ця назва, розповів чоловік, стала символічною — вона зберігає сімейну історію, з якої й почалася справа Володимира та його дружини у бджільництві.
"Дідова пасіка", бо, як колись я був маленький, то дід все життя займався пасікою. Він тримав небагато вуликів, це було п'ять-сім вуликів, в різний час — вісім. Це, здається, найбільше, що було", — пригадав Володимир.
Процес сушіння бджолиного пилку (обніжжя) на спеціальних сітчастих піддонах, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Щоб розвивати господарство, родина вирішила взяти участь в одній із грантових програм в області. У лютому вони знайшли пропозицію в інтернеті та подали заявку, розповіла Ірина Рихліцька.
"Ми просто, як завжди, гортали, шукали якісь можливості в інтернеті для розвитку, для бізнесу, і наткнулися на одну грантову пропозицію. На заповнення грантової заявки у нас пішло десь два-три дні. Ми подалися і орієнтовно за два-три тижні прийшов позитивний результат про те, що ми відібрані до списку учасників", — пояснила Ірина Рихліцька.
Ірина Рихліцька, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
У межах грантової програми, розповідає Володимир, отримали 180 тисяч гривень підтримки для розвитку пасіки. За ці кошти вони придбали пасічний кран та два дегідратори для сушіння пилку. Дещо вже використовують у господарстві. За словами Володимира, нове обладнання значно спрощує щоденну роботу та економить час.
"Кран ми придбали для того, щоб кочувати. Під час кочівлі можна збирати набагато більше меду, ніж коли пасіка у нас стаціонарна. Тобто ми можемо виїжджати на липу, на гречку, на ріпак та на інші медоноси. До придбання крану вулики доводилося вантажити руками. Це важка праця — потім болить спина, болять ноги. З краном все дуже просто: автоматика, просто натискаєш кнопку, вулик піднімається і вантажиться на причіп", — пояснив колишній військовий.
Володимир доглядає бджіл, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Володимир Рихліцький розповів, за два-три роки планують збудувати апі-будиночок для відпочинку та проживання сімей із дітьми, а також облаштувати простір для гостей. Окремо планують розширювати виробництво продукції — крем-меду, воскових свічок і горіхових паст.
Свічки із бджолиного воску, червень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Авторка: Вікторія Мельник.
