За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Телескоп Михайла, травень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Ви побачите такий червоно-помаранчевий диск. Це і є сонечко. Воно червоне, тому що спектр водню червоний. Він лежить в червоній смузі спектру — колір воднюВодень — найпростіший, найлегший та найпоширеніший хімічний елемент у Всесвіті, безбарвний газ без запаху та смаку. Він є першим елементом таблиці Менделєєва, складається з одного протона та електрона. Водень є ключовим екологічно чистим паливом майбутнього та основою енергетики, що утворює воду при згорянні.. Якщо придивитися, там видно невеличку темну плямку. Це активні зони, так звані темні плями. І видно протуберанціПротуберанці — це гігантські світні утворення з розжарених газів (плазми), що підіймаються над поверхнею Сонця у вигляді яскравих дуг, хмар або виступів. Вони утримуються в сонячній короні магнітними полями, маючи значно нижчу температуру порівняно з навколишньою короною, і можуть спостерігатися на краях сонячного диска.. Протуберанці — це велетенські викиди. Фактично, це вибухи. Велетенські ядерні вибухи, викид сонячної плазми, сонячної матерії. Середня висота протуберанця — біля 40 тисяч кілометрів. А діаметр землі біля 13 тисяч кілометрів. Тому уявіть собі масштаби: Земля — 13 тисяч, а протуберанець середній — 40 тисяч кілометрів.
Сонце через телескоп, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
На червоному диску Сонця чорні цятки — темні плями. Це що?
Це зони, де температура сонячної поверхні трішки нижча ніж оточуючи ділянки фотосфери. Взагалі, температура середньої фотосфериФотосфера — це найнижчий, видимий шар атмосфери зорі (зокрема Сонця), у якому формується безперервний спектр випромінювання. Це «видима поверхня» Сонця, що має зернисту структуру (грануляцію) та температуру близько 5800 K, з якої світло потрапляє до спостерігача. — біля шести тисяч градусів за Цельсієм. А саме в цих темних плямках вона нижча — 4-4,5°C. Тому вони виглядають темними.
Ці темні плями першим побачив видатний італійський вчений-астроном на початку XVII століття Галілео ГалілейГалілео Галілей (1564–1642) — видатний італійський фізик, астроном, механік та філософ, один із засновників сучасного експериментально-теоретичного природознавства. Він першим використав телескоп для спостереження за космосом, відкривши супутники Юпітера та гори на Місяці, а також обґрунтував геліоцентричну систему Коперника, через що конфліктував з інквізицією. в телескоп, який він власноруч зібрав. Він використовував простий, але одночасно ефективний фільтр — сонячний. Він взяв скло, закоптив його над свічкою. І через це скло дивився. І там, є така легенда, що він побачив ці темні плями.
Сонце ж вважалося зразком чистоти — ідеалом. І він дуже був вражений, побіг до свого друга та колеги, теж астронома. Але той ще не мав телескопу. Він каже йому: "Слухай, я бачу плями на Сонці". Той відповів: "Йди до лікаря, шановний, в тебе плями в очах". Така байка є про Галілео Галілея.
Сонце — це зірка, що дає нам життя фактично, нам всім, нашій Землі. Дає тепло, дає світло. От уявимо собі, що Сонце зараз зникло. Все — Земля, життя на землі поступово б зникло.
Чорні плями на Сонці через телескоп, травень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Як і коли ви зацікавились астрономією?
Це дуже довга історія, якщо починати з самого дитинства, коли я почав захоплюватися астрономією. Це було дуже давно, десь 1978-1979 роки. Батьки подарували мені "Велику дитячу енциклопедію", 12 томів. Другий том — це був саме том, що присвячений небу. Російською мовою він так називався "Мір нєбєсних тєл, числа і фігури". Це був перший поштовх. Там були дуже яскраві світлини різних планет, галактик, мене це дуже вразило і пішло-поїхало. Це моє хобі. Специфічне, рідкісне.
Михайло із телескопом, через який полюбляє розглядати небо. Михайло Бондаренко
Чому ви вирішили побудувати обсерваторію в селі?
Це фактично мрія дитинства, я завжди мріяв побудувати саме обсерваторію. Будувати я її почав рік тому. Що у нас в уяві одразу виникає, коли ми говоримо "обсерваторія"? Купол, який крутиться? Так. Але, насправді існують інші типи обсерваторій. Ось ця обсерваторія, яку я майже побудував, вона з так званим дахом, що від’їжджає. Тільки зараз він поки що відкривається вручну, але згодом там буде стояти двигун — автоматично відкочувати.
Обсерваторія має два поверхи. Перший — це кімнатка наглядача і другий — це оглядовий майданчик з двома телескопами. Через те, що йде війна, зараз бригаду людей знайти в селі практично неможливо. Тому багато чого тут робив своїми руками: електрику розводив, вагонку набивав.
Будівля майбутньої обсерваторії, травень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Сходи на другий поверх мають досить складну конструкцію — це так звані складні сходи, вони повернуті під кутом 90 градусів. Наразі, люди, які до мене приходять, можуть з оглядового майданчика побачити так звану "Шиїнську затоку"Шиїнський Яр — це затоплене мальовниче село на Дністрі (Чернівецька/Хмельницька область), яке відселили та затопили у 1981 році під час створення Дністровського водосховища. Це колишній хутір, розташований поблизу Бакоти, який зараз є частиною історії затоплених сіл регіону., як її називають селяни.
Шиїнський яр до затоплення, Хмельниччина. Михайло Бондаренко
Як жителі Гораївки поставилися до ідеї обсерваторії у їхньому селі?
Коли шукав місце, питав місцевих, вони дивились дуже насторожено: не свій — чужий приїхав. І тут сусідка Тетяна, ось вона на мене довго дивилась, оцінювала. А потім, як то кажуть, видала всю інформацію. Всі сміються: "Яка обсерваторія? Що ти вигадуєш".
Часом мене бабусі запитують: "Коли ви вже там відкриєте свою "консерваторію?". Я кажу: "У вас піаніно є? Як буде піаніно, ми одразу сюди піднімемо, будете грати". Вони сміються. Я кажу: "Не консерваторія, а — обсерваторія".
Тепер селяни чекають "консерваторію". До речі, ідея побудувати обсерваторію саме тут належить моєму другові, жителю Гораївки, експерту з розвитку туризму Сергію Толстіхіну. Саме він мене надихнув мене на реалізацію моєї дитячої мрії. Якщо є можливість — свої мрії потрібно втілювати.
Михайло розповідає про своє хобі, травень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Ви — хмельничанин. Але вирішили перебратися у село. Скільки років ви тут мешкаєте?
Три роки тому я придбав цю ділянку і хату. Зробив тут ремонт. Провів всі магістралі: каналізація, вода, все це тут є. І побудував обсерваторію. Спочатку ціль була збудувати для своїх власних потреб: вивчати небесні тіла та явища, знімати відео і фотографувати їх. Але згодом, є певний досвід робити такі астро-фести невеликі, тобто людям показувати небо, розповідати цікавеньке по тим об'єктам, які я показую. І, як кажуть молоді, мені це зайшло.
Поверхня Місяця. Михайло Бондаренко
Сюди можуть приїхати люди, подивитись. Планую проводити екскурсії. Буде така локація туристична в Староушицькій громаді. Можна буде приїхати і доторкнутися до астрономії та до неба. Ця локація буде працювати і для ветеранів, а також для найменших аматорів-астрономів, для діточок. Їм це дуже цікаво. Знаю по собі, бо у моїх друзів є маленькі дітки. Вони, коли роздивляються те саме Сонце в телескоп, кажуть: "О, бурячок". А Сатурн називають "пельменем", бо він з кільцем, тобто планета з кільцем.
Планета Сатурн. Михайло Бондаренко
Ще я планую поряд зробити майданчик, де можуть приїжджати люди зі своїми телескопами, або, наприклад, ставити цей телескоп і прямо з цього майданчика дивитися. Буде називатися "АстроБакота".
Ви як астроном-любитель, навіть кімнати у своїй сільській хату оформили по темі "місяця". Розкажіть про це.
Я зробив ремонт з нахилом в сторону астрономії, причому конкретно по темі Місяця. Тут все, що його стосується. Наприклад, на стінці фази Місяця велика репродукція. Це світлини з книги про астрономію кінця 19, початок 20 сторіччя. Тут у мене стоїть точна копія першого телескопу, дзеркального, який в кінці 17 сторіччя, а саме в 1668 році, винайшов Ісаак Ньютон. В ньому зображення формується за допомогою дзеркал. А зверху над ним стоїть рефрактор.
Лінзовий — такий тип телескопу — винайшов на початку 17 сторіччя, у 1606-1607 роках, видатний італійський астроном Галілео Галілей. Він здогадався направити телескоп на небо — саме на зорі. Це телескоп діючий.
Коли я перебирав пічку, там була плитка. Я усю плитку зідрав і вирішив зробити на стіні "великий місяць". Це місяць на зоряному небі. Це все ефектніше виглядає ввечері. Бокова підсвітка дає рельєф кратерам. А взимку, коли пічка опалюється, "місяць" теплий. Підходиш так і вимацуєш, що він теплий.
Підсвітка дає рельєф кратерам Місяця, травень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Чому такий акцент у вашій хаті саме на Місяці?
Місяць — один з найулюбленіших моїх об'єктів на небі. Здавалось би, Місяць – найближчий об'єкт до нас, який вивчений вздовж і поперек. Вчені і людство вивчає його. Навіть нещодавно місія "Артеміс" американська облітала Місяць. Але тим не менш, цей об'єкт до цієї пори загадковий.
Картина із фазами місяця у будинку Михайла, травень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Ви понад 50 років вивчаєте різні зірки та планети. Чи не виникало у вас бажання полетіти в космос?
Полетіти? Так, є така мрія, але так, щоб повернутися назад. Бо той самий Ілон Маск, він дуже хитро сказав: "Будь ласка, я вас на Марс доставлю, але проблема, як ви там будете жити і як повернетесь назад? Це вже ваші проблеми. Я — таксі тільки в один кінець".
Усе що ми бачимо на небі — це минуле?
Це дійсно так. Такий парадокс: все, що ми бачимо на небі, коли піднімаємо голову — це все велетенська машина часу. Ми бачимо минуле в небі. Навіть від Місяця світло до нас летить трошки більше однієї секунди. Від Сонця, до прикладу, вісім хвилин. А уявіть, є об'єкти на небі, від котрих світло летить тисячі, сотні тисяч років.
Ми можемо в телескоп, або навіть неозброєним оком, спостерігати якусь зірку а насправді вона вже вмерла, її не існує. Або перетворилась на чорну діру, чи на нейтронну зірку. Зіркові етапи еволюції. Те саме стосується і галактик різних. Все це минуле.
Михайло Бондаренко із створеним Місяцем на фоні зоряного неба, травень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
