За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Інформаційні стенди міжнародного проєкту Арользен Архівів про в’язнів нацистських концтаборів, Хмельницький, 12 травня 2026 року. Суспільне Хмельницький
За словами координаторки, Михайло був одружений, мав дитину і працював кухарем. Спочатку він перебував в концтаборі Дахау, згодом його перевели в Ноєнгамме. Подальша доля чоловіка невідома. Наразі організатори проєкту розшукують його рідних.
"Його кишеньковий годинник чекає на повернення рідним. Ми звертаємося до волонтерів і молоді з проханням допомогти знайти його родину. Це відбувається завдяки кропіткій роботі волонтерів, науковців-істориків та журналістів. Необхідно обов’язково поєднувати ці імена з архівними документами. Це дуже складна й тривала робота. Хочу зазначити, що з України в нас є трохи більше ніж 60 таких конвертів".
Як розповіла заступниця директора обласного краєзнавчого музею Наталія Мовчан, Арользен Архіви нині зберігають близько 2000 конвертів з особистими речами в’язнів з різних країн Європи. На виставці представили 21 плакат. Серед них — п’ять плакатів під заголовком "Знайдені", які розповідають історії в’язнів, чиї речі вже вдалося повернути родичам, та п’ять плакатів із заголовком "Розшукуються", де представлені особисті речі українців, які досі очікують на повернення рідним.
"Зібрання містить документи про різні групи жертв нацистського режимуНацистський режим (1933–1945) — це тоталітарна, расистська та антисемітська диктатура в Німеччині під керівництвом Адольфа Гітлера та НСДАП. Він базувався на ідеології націонал-соціалізму, прагнув світового панування, відзначався жорстоким терором, культом особи, мілітаризмом та здійснював системний геноцид, зокрема Голокост. та є важливим джерелом знань про події Другої світової війни. Експозицію вже представили в багатьох містах Європи, а нині вона подорожує Україною".
Плакати з історіями українців, чиї рідні досі не знайдені, на виставці “Викрадена пам’ять” у Хмельницькому. Суспільне Хмельницький
Координаторка виставки в Україні Лариса Дяків зазначила, що дізнатися більше про історії в’язнів концентраційних таборів та їхні особисті речі можна за QR-кодами, розміщеними на плакатах, а також на сайтах Арользен Архів та StolenMemory (Сто́лен Мемірі).
"Цих людей уже немає серед живих. Але, можливо, є їхні діти та онуки, які зберігають пам’ять про них. Для них повернення цієї речі може стати відновленням зв’язку з людиною, яку вони втратили багато років тому".
За словами координаторки, проєкт фінансується коштом Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина. Триватиме виставка до 2 червня.
