За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Ініціатор проєкту з відродження поліської породи коней Юрій Ягусевич розповідає про особливості догляду за тваринами, травень 2026 року. Суспільне Хмельницький
У селі Слобідка-Малієвецька на Хмельниччині відновлюють поліського коня — рідкісну аборигенну породу, що перебуває на межі зникнення. За словами Юрія Ягусевича, коней для відтворення породи шукали під час експедицій селами Полісся. Нині в його господарстві утримують 30 коней цієї породи.
"Нині у нас 25 коней, частина — у людей. Загалом по Україні, можливо, ще є на Поліссі. Ми ще не дослідили Рівненську область і частково північ Волинської області. Досліджували, але не настільки глибоко, щоб точно сказати, яке там поголів’я. Ми розуміємо, що через війну, мобілізацію чоловіків до війська, а також через те, що мотоблоки й трактори витісняють коней, ситуація ускладнюється.
Поліські коні на вільному випасі у селі Слобідка-Малієвецька на Хмельниччині, травень 2026 року. Суспільне Хмельницький
Юрій Ягусевич розповів, що нинішнє поголів’я залишається критично малим і потребує подальшого збільшення для збереження породи.
Остання експедиція відбулася перед початком повномасштабної війни. Ми точно говоримо, що зараз у нас є 35 коней поліської породи. Їх дуже важливо зберегти, адже це критично мала кількість. Поголів’я до 100 голів вважається станом загрози зникнення. Коли ми перевищимо позначку у 100, тоді вже можна буде говорити, що порода офіційно не перебуває під загрозою зникнення.
Коні перебувають на вільному випасі, однак все одно потребують постійного догляду та забезпечення, зазначив Юрій. Їх годують і контролюють стан здоров’я.
"Коні їдять, коні хворіють, коні п’ють — за ними потрібен постійний догляд. Це зарплата працівникам, електроогорожі, облаштування електропастухів, огорож і водопоїв, а також закупівля кормів, зерна, сіна, вітамінів. Ми рахували, що на утримання цього поголів’я, до подорожчання солярки, йшло близько 72 тисяч гривень на місяць. Ми можемо заробляти, зокрема завдяки туристичним походам, але це покриває приблизно 32 тисячі гривень. Тож щомісяця маємо близько 40 тисяч гривень дефіциту, який змушені закривати різними способами — позичати, брати кредити. По-різному виходить".
Аборигенний український кінь, Хмельниччина, травень 2026 року. Суспільне Хмельницький
Юрій Ягусевич пояснив, що хоче збільшити поголів’я щоб зберегти породу для наступних поколінь.
"Тобто генетику можна зберегти тільки в живих конях. Це аборигенний український кінь — поліський. Він поліський, тому що зберігся на Поліссі. Насамперед він цінний своєю генетикою. Візуально ці коні подібні до інших аборигенних порід. Це невеликі тварини, сформовані природою. Ми звикли, що коні великі й високі, але це результат селекції людини — людина виводила їх під свої потреби. У природі, як-от кінь Пржевальського чи зебра, а також інші аборигенні коні, вони невеликі — до 140 сантиметрів у загривку. Ця порода зникає, як і інші аборигенні породи в Україні, частина з яких уже втрачена. Це наслідок історичних процесів у тваринництві та селекції. Ці коні потребують збереження".
