За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Жителька Білогір’я Анастасія тримає прапор із зображенням чоловіка, який зник безвісти під час виконання бойового завдання на Харківщині, липень 2026 року. Суспільне Хмельницький
Анастасія зазначила, що кожен виріб проходить кілька етапів: шліфування, очищення, ґрунтування, розпис і покриття лаком. За її словами, невелику гільзу вдається завершити приблизно за годину, тоді як над більшими виробами вона працює кілька днів.
«Найважче для мене спочатку було намалювати колосок. Не знаю чому, але саме він викликав найбільше труднощів. Та коли я намалювала його вперше, мені навіть сподобалося».
Акція на підтримку військовополонених і зниклих безвісти захисників у Білогір’ї на Хмельниччині, липень 2026 року. Суспільне Хмельницький
За словами Анастасії, спочатку розпис використаних боєприпасів був для неї способом допомогти українським військовим. Згодом малювання стало способом впоратися з переживаннями після того, як її чоловік зник безвісти. Жінка пригадала, що це сталося 9 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу Синьківки Куп’янського району Харківської області. Востаннє вони спілкувалися телефоном перед його виходом на позицію.
«Коли ми востаннє з ним говорили, я знала, що він має йти на позицію. Він зателефонував, сказав: «Я виходжу, вимикаю телефон». Ми попрощалися, як завжди. На жаль, після цього він більше не виходив на зв’язок».
Розмальовані гільзи-брелоки, які жителька Хмельниччини Анастасія виготовляє та реалізує для збору коштів на ЗСУ, длипень 2026 року. Суспільне Хмельницький
Жінка розповіла, що після зникнення чоловіка вони з донькою щотижня їздили до Хмельницького на акції на підтримку військовополонених і безвісти зниклих. Згодом Анастасія вирішила організовувати такі заходи й у Білогір’ї. За її словами, відтоді провели близько 70 акцій.
«Восени, ближче до зими, я зрозуміла, що щотижня їздити до Хмельницького, мабуть, не вдасться. Ми не знали, якими будуть погодні умови. Тоді я подумала: а що, як спробувати проводити такі акції тут, у Білогір’ї?»
Нині Анастасія підтримує дружин і матерів, які також чекають на повернення своїх рідних. За її словами, переживати невідомість легше, коли поруч є люди зі схожим досвідом.
Авторка: Вікторія Мельник.
