За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Військовий Олег з позивним “Фанта” за один день, перебуваючи на Запорізькому напрямку, втратив частину ноги, збив російський дрон і врятувався від міни, травень 2026 року, Хмельницький. Фото з архіву героя
Військовий третього гірсько-штурмового батальйону 128 ОГШБр 128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада.з Хмельницького Олег з позивним "Фанта" за один день, перебуваючи на Запорізькому напрямку, втратив частину ноги, дробовиком збив російський дрон і врятувався від міни. Наразі він на лікуванні. Після чого буде протезування і реабілітація. Надалі планує повернутися до війська.
Свою історію військовий розповів Суспільне Хмельницький.
За його словами, 11 травня 2026 року разом з групою йшов на позицію.
"Позаду — пройдені кілометри під російськими дронами. Уже були "трьохсоті".
Олег пригадав, до позиції залишалося йти приблизно п’ятсот метрів.
"Чую вибух. Думав скид, "на автоматі" впав на землю. Потім хочу встати, та не можу. Дивлюся, а моя ступня за метрів п’ять від мене разом із взуттям".
Військовий розповів, побратими наклали йому турнікет, бійці суміжного ГУР евакуювали в свій бліндаж, де він пробув близько 12 годин.
"Хлопці затампонували мене, я з’їв усі їхні і наші знеболюючі. У той момент найбільше хотілося вижити. Коли все нормально, ти думаєш, що так буде постійно. Ти думаєш, що воно тебе не знайде, а коли знайшло, коли стікаєш кров’ю, починаєш думати по-іншому".
"Фанта" пригадав, пізніше за ним прислали наземний роботизований комплекс для евакуації.
"У мене тоді перестало все боліти. Я розумів, що їду сам тими полями. Усе залежить від мене і оператора, який має мене довести до себе. Треба було проїхати 12 кілометрів. Дорогою і буксували, і застрягали. І тут я бачу, як дрон на оптоволокні піднімається і починає летіти прямо на мене. Я його збив дробовиком, оператор — молодець, пригальмував, щоб мені зручно було це зробити. Дрон впав прямо мені в кузов, побив мені коліна ще, я його викинув".
За словами військового, коли приїхав у місце призначення, з’ясувалося, що поряд з ним була міна.
"Підходить хлопчина і каже: "Сьогодні ви народилися тричі". Несе мене на руках і показує, що міна, причеплена до FPV-дрона, впала зліва від мене. Я її просто не помітив. Поруч ще детонатор лежав. Виходить, я на цій землі маю ще щось зробити, ще потрібний. Може, Бог допоміг, може, везіння. Не знаю, як так склалося, але я радий, що так".
Олег розповів, зранку наступного дня його прооперували. Наразі він на лікуванні, потім буде протезування.
"Буду вчитися ходити наново. Знову піду служити. Цю справу треба завершити. Якщо вже щось почав робити, то треба доробити. Щоб діти жили під мирним небом і не хвилювалися. Щоб майбутні покоління не бачили війни".
"Фанта" пригадав, до війська добровільно долучився на початку повномасштабного вторгнення.
"24 лютого 2022 року рішення було миттєвим і безповоротним. Треба йти, щоб росіяни не прийшли до нас. Рідні хвилювалися, але прийняли це рішення".
Військовий розповів, спочатку служив на Херсонщині.
"До перших "трьохсотих" емоцій не було. Коли побачив перших "двохсотих" і "трьохсотих", трошки по-іншому на це все став дивитися. Почав розуміти, що це війна, і треба зробити так, щоб росіяни не дійшли до мого дому, щоб мої діти, батьки, родичі не бачили того всього".
Потім, пригадав Олег, виконував також бойові завдання на Донеччині.
"Були серйозні бої безперестанку. Не було часу вдихнути і видихнути. Запам’ятався цей період тим, що вийшли живі і здорові. З Бахмута виходили самі, вийшли, слава Богу".
"Фанта" розповів, далі була служба на Запорізькому напрямку і поранення.
"Багато побратимів загинули. Після цього зовсім по-іншому дивишся на світ. Розумієш, що життя може закінчитися в одну мить. Починаєш думати, що багато чого ще не зробив. Починаєш дуже сильно переосмислювати життя".
