За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Військовий Віталій із зенітно-ракетним комплексом, квітень 2026 року, Україна. 143 Об’єднаний навчально-тренувальний центр “Поділля”
Військовослужбовці 143 Об’єднаного навчально-тренувального центру "Поділля" Командування Сил підтримки ЗСУЗбройних сил України, що дислокується на Хмельниччині, Олег та Віталій перебувають на одному з північних напрямків фронту. Там вони збивають російські БпЛА. Олег — кулеметник, Віталій — стрілець-зенітник, який працює з переносним зенітно-ракетним комплексом.
Про свою роботу військові розповіли Суспільне Хмельницький.
За їїхніми словами, долучились до війська з початку повномасштабного вторгнення. Упродовж двох місяців працюють у складі вогневої групи.
Олег пояснив, ротація в підрозділі відбуваються кожні два місяці, на чергування заступають позмінно: доба через дві.
Військовий Олег упродовж двох місяців збиває російські дрони кулеметом, квітень 2026 року, Україна. 143 Об’єднаний навчально-тренувальний центр “Поділля”"Приходимо на позицію вранці, близько 09:00. Попередня група розповіла про обстановку: яка була активність, скільки літало FPV-дронів, шахедів, який розхід боєприпасів. Ця інформація потрібна, щоб ми розуміли, що відбувалося і до чого готуватися. ".
Початок зміни, розповів Віталій, зазвичай, спокійний, росіяни активно запускають літальні апарати на вечір.
"Коли небо чисте, можемо випити кави, перекусити. Беремо із собою печиво, цукерки. Любимо себе побалувати солоденьким".
Віталій пояснив, як облаштований стаціонарний вогневий пост: позиція замаскована, біля неї — кулемет на турелі, під навісом — місце для обслуговування зброї, поруч — бліндаж. Там є місце для відпочинку, запас продуктів.
У бліндажі є місце для відпочинку і можливість зберігати продукти, квітень 2026 року, Україна. 143 Об’єднаний навчально-тренувальний центр “Поділля”"У періоди затишшя ми залишаємося всередині, постійно контролюючи повітряну обстановку. За небом стежимо через планшет упродовж 24 годин нашого чергування. Наприклад, коли бачимо цілі на відстані близько 30 кілометрів, ми по них не працюємо, бо це далеко. Виходимо, коли ціль заходить ближче, у наш радіус".
Віталій розповів, робота вогневої групи буде ефекивна, коли ціль можна побачити візуально.
"Тоді починається робота. Ми беремо зброю і відпрацьовуємо по цілі. Наприклад, ми не знаємо, скільки дронів вдалось збити за час перебування тут, тому що працюємо не одні, інші вогневі групи, які розташовані поряд, також долучаються. Це робота "дружнього вогню", завдяки чому вдається досягнути вдалого результату. Не допускаємо російські дрони до цілей".
За словами Олега, для виявлення загроз використовують і додаткові засоби.
"Коли працюємо по дронах, беремо із собою "дзигу" — це допоміжний засіб, щоб краще виявляти безпілотники. Вона завчасно сигналізує про їхню присутність".
Військові під час збиття дронів використовують “Дзигу” – це допоміжний засіб для кращого виявлення безпілотників, квітень 2026 року, Україна. 143 Об’єднаний навчально-тренувальний центр “Поділля”
Віталій розповів, окрім двох кулеметів, Browning M2 і ПКМ, мають й інші засоби ураження, зокрема, переносний зенітно-ракетний комплекс.
"Він призначений для ураження більш серйозних російських цілей — літаків, вертольотів, крилатих ракет, а також безпілотників із двигунами внутрішнього згоряння, які випромінюють достатній тепловий слід для захоплення цілі. Обирається курс ураження цілі (зустрічний чи навздогінний). Наводиться на ціль, супроводжує її, доки ракета не захопить тепловий слід. І далі ракета сходить з труби і вражає ціль. Поки що застосовувати не доводилося, але готові в будь-який момент".
Олег пояснив, допомагають у боротьбі з повітряними цілями і сучасні технології.
"Є дрони-перехоплювачі. Це ефективний інструмент. Думаю, за цим напрямком — майбутнє. Але, попри технічні засоби, ключовим залишається людський фактор — уважність, злагодженість і витримка. Кожна зміна — години спостереження, очікування і готовності діяти в будь-який момент".
