В Україні продовжується боротьба з ворожими інформаційними вкидами. Фото: колаж автора
Про відмінності між дезінформацією, фейком та пропагандою, а також про можливість долучитися до спільноти свідомих українців у рамках соціального проєкту «BRAMA» розповіли кіберполіцейські.
В Україні продовжується боротьба за територіальну цілісність, а також паралельно – за чистоту інформаційного простору, який так само цілеспрямовано «штурмують» російські спецслужби. З початком повномасштабного вторгнення кількість повідомлень у рамках дії ворожої ІПСО (інформаційно-психологічної операції) зросла у чимало разів: ворог постійно проводить роботу над якістю таких повідомлень для розробки чергових «інформаційних вкидів».
Тож боротьба з дезінформацією і ворожою пропагандою продовжується. І навіть при великій кількості роз’яснювальної роботи, яку проводять серед громадян, кількість людей, які ловляться на емоційний гачок та просувають ворожі наративи – велика. Саме наявність сильних емоцій – один з головних критеріїв, який може допомогти виявити ворожий вкид. Якщо людина відчуває злість, роздратування або розчулюється – це знак того, що нею намагаються маніпулювати та хочуть, щоб людина реагувала емоційно. Тож в такому випадку варто зробити паузу, а потім повернутися до інформації з «холодною головою», радять фахівці.
Нагадати ще раз про різницю між дезінформацією, фейками та пропагандою, а також про те, як можна долучитися до спільної роботи в рамках соціального проєкту «BRAMA» від кіберполіції України, у розмові зі старшим інспектором відділу протидії кіберзлочинам у Хмельницькій області Русланом Данилюком.
– За якими критеріями пересічний користувач може для себе розрізнити дезінформацію від фейку та пропаганди? Яка між цими поняттями різниця?
– Насправді, ці три поняття є досить поєднаними термінами, але при цьому присутня певна відмінність. Я думаю, що є необхідність роз’яснити більше, щоб кожен цю різницю розумів. Фейк – спеціально створена брехня, яку цілеспрямовано поширюють задля того, щоб ввести людей в оману. Він може бути представлений у різних форматах – статті, фотографії, відео та аудіо записи. Часто фейки використовують для політичних, ідеологічних чи економічних цілей. І ми це бачимо на прикладі ворога, який хоче досягти будь-яких перемог, якщо не на фронті, то хоча б дестабілізувати суспільство, використовуючи різні методи задля цього.
На відміну від фейку, дезінформація – це недостовірна інформація, яка може бути поширена ненавмисно або випадково. Може виникати через помилки або неправильне тлумачення термінів, фактів та недостатню перевірку вказаних джерел. Основна між ними різниця – наміри та мета. Проаналізувавши такі поняття, можна прийти до висновку, що вони на перший погляд дуже схожі, проте мета у них різна. Один метод націлений на викривлення інформації, інший – на спотворення вже наявної інформації, яка повністю не відповідає дійсності.
А ось пропаганда – це про поширення політичних, релігійних, філософських, наукових або інших поглядів серед людей. При цьому використовуються напівправдиві факти, аргументи, оцінювальний судження або чутки. І використовується вона для сформування потрібної думки у більшості людей. Зазвичай, тут певні факти викладаються в інших змістах та порядках. Ворог таким чином намагається поширити серед українців свої наративи, донести «правильний» погляд на різні речі та навчити жити по своїм правилам.
– Можете навести конкретні приклади таких повідомлень?
– Стосовно яскравого прикладу, можна згадати події, які відбувалися на території Хмельницького району у травні 2023 року. Я думаю, що жителі нашої області пам’ятають цю ситуацію. Тоді був нанесений ворогом ракетний удар, внаслідок якого відбулася масштабна детонація боєприпасів. У той самий час російські спецслужби розпочали інформаційно-психологічні операції: поширювали дезінформацію у різних джерелах, що буцім-то на території об’єкта критичної інфраструктури здетонували боєприпаси з хімічним складом. У таких повідомленнях просувався шаблон, який спонукав жителів області до дії: необхідно евакуйовуватися, закривати вікна та вживати відповідні профілактичні медикаменти. Проте ці факти були відвертими вкидами. Це один із прикладів, як за допомогою таких повідомлень ворог намагається посіяти паніку серед українців, а також дискредитувати дії влади, яка «замовчує про існуючу загрозу».
Втім, тут необхідно розуміти, що часи змінилися і ми вже не є тоталітарною країною, владі якої вигідно приховувати такі техногенні фактори. Це, до прикладу, не ситуація з аварією на Чорнобильській АЕС у 1986 році, коли про те, що сталося насправді, громадяни колишньої УССР дізналися лише через кілька днів. Зараз керівництво і нашої країни, і нашої області зокрема, навпаки зацікавлене у разі виникнення таких реальних загроз швидше донести інформацію до громадян. Тому необхідно перевіряти інформацію, яку ви отримуєте. Особливо ту, яка повідомляє вам про «реальну загрозу». Для цього треба знайти декілька джерел, щоб самостійно проаналізувати і зрозуміти, чи є це правдою, чи ні.
Стосовно фейків – приклад з поширенням інформації про смерть короля Великобританії Чарльза ІІІ у березні цьогоріч. Жодних повідомлень на цю тему не опублікували ні британські, ні інші локальні медіа. Проте, не перевіривши правдивість інформації, деякі українські ЗМІ поширили проросійський фейк. Можна припустити, що така новина мала навести паніку в українському суспільстві, оскільки Великобританія є одним зі стратегічних партнерів України у війні. Але разом із тим ворожі спецслужби аналізують, яким чином неправдива інформація буде спростовуватися, наскільки легко розповсюджуватися без попередньої перевірки. Ці всі фактори враховуються для подальшого створення таких вкидів.
– Який сенс у скаргах на джерела дезінформації? Адже інформаційні технології дозволяють швидко створювати нові облікові записи у різних соцмережах для того, щоб ботоферми продовжували свою діяльність.
– З лютого 2024 року в Україні почала діяти оновлена версія соціального проєкту з кібербезпеки «BRAMA». Це платформа для об’єднання громадян у протидії дезінформації та поширення незаконного контенту в інформаційному просторі. Перед собою проєкт ставить декілька цілей, серед яких не тільки виявлення і блокування російських осередків в мережі, а також протидія наркотикам, шахрайству та просвітницька діяльність з кібергігієни для громадян.
Основним інструментом у боротьбі тут виступає ручне блокування неприйнятного контенту – іншими словами надсилання скарг зі свого особистого облікового запису. Чим більше скарг – тим більша вірогідність того, що джерело для розповсюдження цього контенту буде заблоковане. Гасло соціального проєкту «BRAMA» звучить так: «Якщо ти не можеш донатити своїми силами або фінансами, то ти можеш донатити свій час».
Перш за все треба зазначити, що війна у нас відбувається не лише за територіальну цілісність, але й за інформаційний простір. Російська інформаційна експансія посилилася в Україні з початком повномасштабного вторгнення. Тому так, є сенс в блокуванні всіх медіа джерел, які розповсюджують наративи держави-агресора і тим самим вводять в оману українських громадян. У більшості випадків для блокування маловідомих ресурсів необхідний додатковий людський ресурс: для того, щоб знайти додаткові джерела, потрібна велика кількість скарг на нього. Тому, насправді, така робота повинна відбуватися постійно. Саме про це і є соціальний проєкт «BRAMA». Необхідно займатися блокуванням потенційно пропагандистського та фейкового контенту і в соцмережах та месенджерах. Ручне блокування декількох джерел дозволяє заблокувати всі пов’язані з ними облікові записи, які можуть адмініструватися за допомогою так званої ботоферми. Штучний інтелект у соціальній мережі повністю блокує в автоматичному режимі облікові записи, на які є багато скарг».
Для того, щоб бути частиною проєкту, користувачам достатньо мати мобільний телефон або комп’ютер, та трохи часу, який користувач готовий приділити для важливої справи. Фото: dduvs.in.ua
Допомогти можна і по-іншому: не розповсюджувати провокативний контент. Чим більше переглядів, тим вірогідніше, що відео потрапить у рекомендації і його побачить ще більша кількість людей. Також не слід на емоціях коментувати такі вірусні відео – повірте, ваша думка тут не важлива, важливо інше – посилити вашу емоцію страху або примусити вас повірити в неіснуючі речі.
Багато ситуацій з початку війни виникало і у нашому медіа просторі, де спеціально або бездумно поширювали ворожі наративи, пропаганду, фейки та дезінформацію різні періодичні та онлайн видання, публічні люди і блогери. Зазвичай, це бажання бути першоджерелом, тому резонансна інформація публікується без додаткових перевірок. Якщо це відбувається один, два чи три рази – отримують попередження, якщо на постійній основі – ресурс може бути заблоковано. Фактично, якщо така діяльність буде виявлена державними спецслужбами, у тому числі і нашим відомством, і СБУ, то таких людей обов’язково притягують до відповідальності.
– На прикладі вже викритих відеофейків можете пояснити механізми створення такого контенту?
– На сьогоднішній день суспільство досягло високого піку діджиталізації і з кожним днем ми бачимо все більше нових інформаційних та технічних рішень у цій сфері. Зараз легко можна згенерувати голос, текст, зображення чи відео за допомогою технологій ШІ. Такі речі, беззаперечно, допомагають людству спростити життя, але при цьому вони можуть також працювати і на інші цілі. Зараз існує досить багато програмного забезпечення, яке допомагає розвивати цей процес.
До прикладу, останніми роками набирає популярності поняття «діпфейк» – створення «реальних» людей за допомогою штучного інтелекту. Додатково створена картинка, відео з голосовим супроводом накладається на початково відзняті. Це спроба створити оманливе уявлення про когось чи якусь подію. Зазвичай такі технології використовуються задля чорного піару, а у нашому «українському» випадку – для дезінформації. Приклад діпфейку – дві «заяви» від Валерія Залужного у листопаді минулого року, які російські спецслужби поширили через телеграм-канали. На одному відео фейковий «Залужний» звинувачує українську владу у загибелі свого помічника і закликає військових не коритися «злочинним наказам» влади. На іншому – начебто стверджує, що Президент України намагається його ліквідувати.
І другий вид у цій категорії – це резонансні відео, які були записані при одних умовах і під час одних подій, а згодом видаються зі зміненою легендою. Прикладом можуть бути світлини з наслідками ворожих атак в Україні, які публікуються у російських ЗМІ під виглядом ударів української армії. Підміна фактів. Так само і з відео, у які додатково можуть монтуватися необхідні елементи.
– Ну і наостанок, розкажіть про «побутові» випадки шахрайства
– Майже не щодня правоохоронці області отримують заяви від громадян, яких ошукали злодії. Випадків цих досить багато, проте схема дій у шахраїв здебільшого одна. Хочеться наголосити ще раз, хоча про це постійно говорять і у ЗМІ, і у Нацполіції – відомства, працівниками яких частіше у телефонних розмовах представляються шахраї, ніколи не запитують у вас персональні дані. Ні банківські установи, ні мережі мобільних операторів. Говорити вам можуть все, що завгодно, але надавати незнайомцям всі явки та паролі – не слід.
Далі – під час покупок у мережі звертаємо свою увагу на таку функцію як післяплата за отриманий товар. У 90 % це допоможе убезпечити вас від псевдопродавців, а також відслідкувати його доставку. Єдиний момент ризику, який все ж таки присутній, коли ми замовляємо доставку герметично запакованого товару: у поштовому відділенні не завжди є можливість перевірити такий товар на якість, тому краще їх купляти безпосередньо в магазинах.
Стосовно посилань – звертаємо увагу на посилання, які ми отримуємо від третіх осіб у різних месенджерах. Різні пропозиції – від додаткової фінансової допомоги до прохання підписати петицію за присвоєння посмертної нагороди українському захисникові. Шахраї використовують різні приводи, щоб «змусити» вас перейти за посиланням. Але кожна крапка, літера або слово в отриманому посиланні може вас привести на фіктивний ресурс, який зовнішньо навіть буде схожий на справжній, проте всі дані, які ви вводите на фішингових сайтах, потрапляють до шахраїв.
Елементарні методи захисту – це правильно підібраний пароль для ваших облікових записів. Вони повинні бути від 8 символів, в яких використовуємо і маленькі, і великі літери, цифри та символи. Також не забуваємо про двох факторну аутентифікацію і публікуємо про себе мінімум матеріалів у мережі.
