За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Фрагменти керамічного посуду, виявлені під час археологічної експедиції 2025 року, Хмельниччина, липень 2026 року. Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник.
До фондів Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, що на Хмельниччині, передали 51 археологічний артефактОб'єкт, підданий у минулому спрямованому механічному впливу, виявлений в результаті цілеспрямованих археологічних розкопок або якої-небудь одиничної іноді випадкової події., виявлений під час експедиції "Охоронної археологічної служби України" у 2025 році. Серед знахідок — предмети раннього залізного вікуРанній залізний вік (доба раннього заліза) — це історико-археологічна епоха, що характеризується переходом людства до виготовлення знарядь праці та зброї із заліза. Це сприяло розвитку землеробства та ремесел., княжої доби та XVII століття.Україна має багату історію, що ділиться на різні епохи. Дві з них — це княжа доба та XVII століття.
Про це Суспільне Хмельницький розповіли у Кам'янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.
За їхніми даними, колекцію музею передав археолог Павло Нечитайло. Значну частину експонатів виявили під час досліджень на території Бакотського Бакотський Михайлівський скельно-печерний монастир — це найдавніший печерний монастир Поділля, розташований на висоті 70 метрів на стрімкому схилі Білої гори на березі Бакотської затоки в межах Національного природного парку "Подільські Товтри". Ця унікальна пам'ятка є єдиною спорудою, що вціліла після масштабного затоплення села Бакота у 1981 році під час будівництва Новодністровської ГЕС.скельно-печерного монастиря.
"До музею надійшли, зокрема, ранньоскіфське вістря стрілиРанньоскіфське вістря стріли — це бронзовий або кістяний наконечник, який воїни-скіфи використовували у VII–VI століттях до нашої ери. Вони були головною зброєю кінноти і виготовлялися литтям у спеціальних глиняних або кам'яних формах., браслет, пряжка, металеві накладки та окуттяМеталеві накладки та окуття XIII століття (період Високого Середньовіччя та Русі) відігравали як важливу практичну, так і глибоку статусну роль. Окуття захищало дерев'яні й шкіряні вироби від руйнування, а накладки слугували маркерами заможності та соціального стану власника. Основні артефакти цього періоду виготовляли з мідних сплавів (бронза, латунь), заліза, а для знаті — зі срібла та золота з використанням чорніння й позолоти. XIII століття, а також фрагменти керамічного посуду різних історичних епох", — зазначили у музеї.
Оформлення документів під час передачі 51 археологічного артефакту до фондів музею у Кам’янці-Подільському, липень 2026 року. Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
За їхньою інформацією, знахідки допомагають дослідникам реконструювати історію Поділля від енеоліту Енеоліт — це мідно-кам'яний вік, перехідний період між кам'яною та бронзовою добами. Тривав з IV до III тисячоліття до нашої ери. Люди почали виготовляти перші знаряддя праці з міді, проте головним матеріалом залишався камінь. Головним символом цієї епохи в Україні є Трипільська культура.й раннього залізного віку до пізньоримського часуПізньоримський час (III–V ст. н.е.) в Україні є Черняхівська культура. Люди володіли високими технологіями того часу: виготовляли якісний посуд на гончарному крузі та торгували з римськими провінціями. Вони жили у великих відкритих селищах, активно займалися землеробством і ремеслами., княжої доби та XVII століття.
"Серед найцінніших артефактів XIII століття — мушля кауріМушлі каурі (лат. Cypraeidae) — це родина морських черевоногих молюсків, які завдяки своїй міцності та унікальній овальній формі тисячоліттями використовувалися як первісні гроші, амулети та елементи декору в багатьох культурах світу., ключ від замка, браслет, металева пластинка із заклепами та фрагменти давнього керамічного посуду", — повідомили в музеї.
Фрагменти давньої кераміки, які передали до Кам’янець-Подільського музею-заповідника, липень 2026 року. Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник
