За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Військовий Олександр Марійчук. Суспільне Хмельницький
Олександра Марійчука з Хмельниччини мобілізували у 2015 році, а у 2022 він пішов добровольцем захищати Україну. У ТЦК сказав, що здоровий і попросився у десантно-штурмові війська, попри те, що на завершення контракту ВЛК його визнала непридатним до військової служби.
Як розповів Суспільне Хмельницький 45-річний Олександр, свій перший бойовий досвід отримав в АТО. До того, після строкової, мав за плечима шість років служби у міліцейському спецпідрозділі.
Восени 2015 року у складі Черкаської окремої прикордонної комендатури Олександр Марійчук воював на Донеччині. Поблизу населеного пункту Славне отримав важке поранення і контузію.
"Їхали БТРом і по нас обстріл. На броні були. Так вже мені розказували хлопці, за метрів 40 мене знайшли. 5 операцій. Що лікарі самі казали — вам менше треба операцій, цих наркозів, бо у вас серце вже не витримає".
Після шпиталю Олександр повернувся до військової частини. У 2016 – до цивільного життя. Але в тому ж році підписав контракт з Державною прикордонною службою. Був кінологом-інструктором на полігоні.
"Закінчився в мене контракт в Державній прикордонній службі 5 лютого 2022 року. Я думаю, все — цивільна людина, дочекався я цього всього. Через 20 днів — повномасштабне вторгнення. Я — за свій рюкзак".
На фронті Олександр Марійчук був головним сержантом роти, потім — головним сержантом дивізіону. З архіву Олександра Марійчука
За його словами, у ТЦК сказав, що здоровий, і попросився у десантно-штурмові війська, попри те, що на завершення контракту ВЛК його визнала непридатним до військової служби. Повернули з полігону.
"Приїхали туди деякі нормативи здати. Я і пробігся, хоча це мені не можна було. І підтягнувся, скільки мені сказали. Але ще одне вони там ВЛК робили. І побачили мої документи, що в мене і імплант, і анкера, що я весь перебитий, переламаний. Тому що я непридатний ні в мирний, ні у воєнний час, зі зняттям з військового обліку. Я засмутився, потім назад у військомат. В іншу частину також не беруть".
Військовослужбовець воював на Білоруському і Запорізькому напрямках. З архіву Олександра Марійчука
Аби потрапити на фронт, чоловік приховав усі документи щодо поранень, і заново пройшов вже іншу ВЛК, зізнався Олександр.
"Якраз формувалася 47 артилерійська бригада, і туди я попав. Мені давали ІІ групу. 7 липня мені треба було з'явитись на МСЕк сюди. Були всі документи готові на ІІ групу. А я четвертого липня втік. До мене телефонують — де ви. А я служу".
На фронті Олександр був головним сержантом роти, потім — головним сержантом дивізіону. Воював на Білоруському і Запорізькому напрямках. На останньому влітку 2024 року отримав бойове поранення.
"Розвантажували снаряди. Тільки почали виїжджати, почався обстріл. З борта не встигаю зіскочити, вдарило по машині. В мене коліно хворе. Я падаю з того борта. Хрящ там всередині зламався, мені його нарощували. Лікарі мені казали — вам раніше говорили, вас списали через що ходити, бігати, стрибати не можна".
Після операції на коліні з вересня 2024 Олександр Марійчук служить у Деражнянському ТЦК.
