За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Аліна Войтюк тримає в руках плакат, 29 вересня 2024. Суспільне Хмельницький
В автопробігу взяли участь не тільки родичі полонених та зниклих безвісти, а й жителі області, які хотіли їх підтримати. Як хмельничанин Сергій. Він каже: приїхав підтримати матерів морпіхів маріупольського гарнізону, які перебувають в російському полоні з 2202 року, після оборони Маріуполя.
"Якщо про це мовчати, ми будемо вважати, що все добре, чого нема насправді. Тому, як на мене, такі акції потрібні".
Сергій каже: кожен мав би підтримати такі заходи, бо немає зараз такої людини, яка б не втратила когось на війні.
Автомобіль перед початком автопробігу, 29 вересня 2024. Суспільне Хмельницький
"Я маю чотирьох загиблих, їхні обличчя я бачу на муралах в центрі міста часто. Це були прекрасні хлопці, ніхто з них не був військовий. Патріоти, які віддали свої життя за нашу країну".
Марина приїхала на автопробіг з Летичева. На її машині написано: "Кохаю, молюся, чекаю".
"Я чекаю з полону свого чоловіка. Він потрапив в полон 1 квітня і досі ми про нього нічого не знаємо. Лише те, що він був дуже поранений, і коли його брали в полон, він допомагав своєму побратимові, надавав йому першу допомогу. А коли був скид, він його закрив собою. Через той скид його ще більше поранило. Це дуже важливо — виходити на такі акції та поширювати це все в соцмережах. Потрібен розголос цьому всьому, щоб як можливо швидше всіх звільнили".
Учасниці автопробігу тримають в руках прапори, 29 вересня 2024. Суспільне Хмельницький
Надія, мати зниклого безвісти військовослужбовця Олександра, приїхала на автопробіг з сином, невісткою та онукою з Теофіпольської громади.
"Зник 28 лютого 2023 року в напрямку Бахмута. Вже рік і сім місяців ми не бачимо і чекаємо, що повернеться. Щоб скоріше кінчилася ця проклята війна, Господи… Кругом треба кричати, а не говорити!"
Автопробіг розпочався опівдні та за годину закінчився: машини від заводу "Темп" їхали центральними вулицями та завершили захід на Майдані Незалежності.