За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Прощання із загиблим захисником Максимом Ковальчуковським у Хмельницькому. 7 травня 2024 рік. Суспільне Хмельницький
Близький друг загиблого Вадим Бондар розповідає: Максим Ковальчуковський служив в Збройних силах України ще до повномасштабного вторгнення.
"Він чотири роки прослужив на контракті, ми служили в одній військовій частині. Потім він був за кордоном, почалась війна. Він швидко не міг приїхати, за декілька тижнів приїхав. З якоюсь волонтерською компанією дістався на фронт туди, куди хотів. Думаю, свою місію він виконав", — каже Вадим.
Прощання із загиблим захисником Максимом Ковальчуковським у Хмельницькому, 7 травня 2024 рік. Суспільне Хмельницький
Серед планів на життя у Максима, згадує його друг, було створення сім’ї.
"Дружину хотів хорошу знайти, ось така мрія в нього була. Щоб, як то кажуть, толкова була, не гуляща. Були звичайні банальні мрії молодого хлопця — здобувати освіту, заробляти гроші, бути для когось прикладом. Я збирався брати його кумом, хрещеним батьком своєї дочки, але вже не вийде", — говорить Вадим.
Прощання із загиблим захисником Максимом Ковальчуковським у Хмельницькому, 7 травня 2024 рік. Суспільне Хмельницький
У 25-річного Максима Ковальчуковського залишилися батьки, брат та сестра. Поховали військового на Алеї Слави кладовища у мікрорайоні Ракове, що в обласному центрі.
