За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Загиблий військовий Василь Слобода. 25 червня 2024 рік. Суспільне Хмельницький
У військового залишилися дружина та двоє дітей. Для них він був люблячим батьком, розповідає товариш загиблого Петро Трембач. У війську воїн служив разом із сином.
"Заради сина і пішов туди. І знайшов його там, його перевели в ту ж частину, де син служив", — розповідає Петро Трембач.
Загинув Василь Слобода на Харківському напрямку, розповідає його знайома Тетяна Погоріла. Каже, чоловік деякий час працював у "Спецкомунтрансі". Захищати Україну пішов добровольцем з перших днів повномасштабного вторгнення.
"Потім був період, коли він був за кордоном на роботі. З початком повномасштабного вторгнення він приїхав і для себе таке прийняв важливе рішення й більше двох років він був на передовій", — говорить Тетяна Погоріла.
Прощання із загиблим захисником Василем Слободою у Свято-Георгіївському храмі. 25 червня 2024 рік. Суспільне Хмельницький
Його товариш Петро Трембач додає:
"Пішов і потім прийшов у відпустку. А потім знову пішов. Сказав: "Я йду до своїх побратимів, я не можу тут сидіти", і пішов".
Василь Слобода, зі слів його товариша, був товариським. Петро Трембач знав його близько двадцяти років.
"Хороша людина, ніколи нікому в нічому не відмовляв. Щось, як потрібно – допоможе. Любив порибалити", — згадує Петро Трембач.
Загиблий військовий Олег Нагорний. 25 червня 2024 рік. Суспільне Хмельницький
Другим прощалися із 39-річним Олегом Нагорним. Він вступив до лав Збройних сил України в лютому цього року, розповідає родичка захисника Галина Гайдук. Загинув на Харківському напрямку. Своєї сім’ї захисник не мав.
"Батьки повмирали рано: мама, потім тато вмер, сестри тут немає. Цивільна дружина була, померла десь три тижні тому. Дітей у нього немає", — розповідає Галина Гайдук.
Прощання із загиблий воїном Олегом Нагорний у Свято-Георгіївському храмі. 25 червня 2024 рік. Суспільне Хмельницький
Олег Нагорний проживав у Хмельницькому. Літо в дитинстві проводив у селі в бабусі, розповідає його товариш Юрій Яцишин.
"Любили разом рибалити, відпочивали. Він хорошим, надійним другом був. Завжди виручав, допомагав", — каже Юрій.
Родич загиблого захисника Микола Гусак каже: "У такі тяжкі для країни часи він знайшов у собі сміливість, мужність, не побоявся і став на захист нашої країни".
Обох військових поховали у Хмельницькому на Алеї слави, що на кладовищі у мікрорайоні Ракове.
