За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Олександр Урбан загинув 5 грудня 2025 року. Суспільне Хмельницький
За словами подруги та куми Ірини, Олександр Урбан понад два з половиною роки воював на Сумському напрямку, приїхавши у відпустку, відсвяткував свій 32 день народження.
"Залишився маленький синочок, 4 місяці. Прям копірочка, таке дитиняточко. Він так його любив. Саша приїхав у відпустку на 10 днів, з рук його не зносив. Дружина казала: "Саш, лиши, бо я буду, він буде на руки проситися". А він його на ручках і все на ручках. 2 грудня в нього було день народження. Ми ще посиділи, відсвяткували і вони ввечері вже поїхали".
Подруга розповіла, що загинув воїн 5 грудня загинув під час виконання бойового завдання.
"Заступив третього на пост і ми вже п’ятого з ним на зв’язок не вийшли. Він ще дружині написав. Вона вже почала його шукать, але він не вийшов на зв’язок".
Олександра Урбана мобілізували на початку повномасштабного вторгнення. Служив він у 17 окремій важкій механізованій бригаді. До служби працював адміністратором в комп’ютерному клубі, пригадав його друг Мирослав.
"Знаю його з своїх 15 років, а йому там трошки більше було. І футбол разом бігали, грали. Вже виросли і так кумом став йому, до цього вже він вирішив, що буду йому кумом".
У Олександра Урбана залишилися мама, брат дружина та двоє синів.
Дмитро Посонський загинув 6 грудня 2025 року. Суспільне Хмельницький
За словами колишнього керівника Дмитра Посонського – Олега, чоловіка мобілізували влітку 2025 року. Перед тим понад вісім років він пропрацював на горіхопереробному підприємстві.
"Дмитро був відповідальною людиною. В нього була можливість і не йти служити, але він відмовився. Зв’язувались коли він ще був на зборах і коли його вже перевели до війська. Голос в нього був зовсім інший, нервував, бо тільки перевели. Він там пробув напевно що з неділю".
Подруга та сусідка Анастасія пригадала, що Дмитро з дитинства для неї був наче старший брат.
"Не рідна людина, але я знала, що в мене завжди є підтримка. Коли потрібна допомога, коли я боялася, бо залишалася часом вдома сама, я знала що можу спуститися на пару поверхів вниз і Дімка завжди допоможе. Найбільшим захопленням в його житті була його донька. Його донечка Мілана. Це Божа дитина і він її неймовірно любив, ціни їй не знав. Вона для нього — це найголовніше, що було у житті. Він ще любив свою дружину Настю".
Загинув герой на Донеччині під час артилерійського обстрілу. У нього залишилися мама, брат, дружина та донька.
Дмитра Посонського та Олександра Урбана поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
