За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Військовий Анатолій Гель. Суспільне Хмельницький
За словами родички Анатолія Геля Ганни Сухої, він народився у Сатанові, проживав з сім’єю у селі Шаровечка. На захист України він став весною 2024 року. У цивільному житті працював охоронцем: "Анатолій щоранку обливався водою, підіймався на турніку. Був спортивним. Він робив ремонти, усе вмів і людям допомагав".
Знайомий Анатолія Леонід Кащук розповів, загиблий був порядним та набожним: "Він захищав нас від тих поганих людей, які нищать і вбивають".
Родич Анатолія Болеслав Цебень зазначив, у загиблого залишилися мати, дружина та три доньки: "Він був хорошим сім’янином".
Анатолія Геля поховали на кладовищі у селі Шаровечка.
Військовий Руслан Дурняк. Суспільне Хмельницький
Знайома Руслана Дурняка Таміла Безуля розповіла, загиблий любив село і був працьовитим: "Любив курчат й усіх інших тваринок. Він жив у місті, а на вихідні приїжджав у село. У нього тут жила мама, а там — бабуся. Коли бабусі не стало, все одно їздив у село, вирощував там щось".
За словами Таміли Безулі, Руслан Дурняк навчався на будівельника. У цивільному житті працював за фахом. Чоловік загинув на Куп’янському напрямку. У нього залишилися мати, сестра та племінники.
"Він воював десь рік. Любив племінників, допомагав, балував. Відколи служив, намагався їм усе купити. Своїх дітей не мав, був не одружений, на жаль, не встиг", — зазначила жінка.
Руслана Дурняка поховали на Алеї Слави, що на кладовищі мікрорайону Ракове у Хмельницькому.
