За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Людмила Сологуб тримає в руках фото доньки й зятя. Суспільне Хмельницький"Хочеться вірити, що це все було недарма. Вони загинули, але в результаті наша Україна стане вільною, буде в перемозі, мирі та добрі. І, як казав мій зять: "Якщо я загину, то інші будуть народжувати дітей і жити далі". Моя найбільша мрія була дочекатися онуків, але війна мені цього не дозволила".
Служити, розповіла, пішов добровольцем у лютому 2022 року.
"Головне на сьогодні — зберегти все про цих людей. Зберегти, щоб наші покоління надихалися такими людьми, і щоб діти, які будуть жити в успішний незалежній країні, знали, якою ціною все це дісталося".
97 світлин з рідними загиблих у російсько-українській війні воїнів з Хмельниччини торік зробили волонтери. Зберігаються портрети в державному архіві області, як частина фонду "Задля перемоги", розповіла заступниця начальника відділу забезпечення збереженості документів Світлана Данілкович.
Портрет сім’ї: мама, двоє діток, а тато загинув. Суспільне Хмельницький"Вважаю, це один із фондів на всю Україну такого змісту, наповнення і цінності".
Світлана Данілкович каже, тут збирають фотографії, а ще документи, переважно особового походження, про сучасний визвольний рух України.
"Документів на початку війни було дуже мало, зараз ми розширюємося, щороку збирається велика кількість документів, вже дві шафи документів. Якщо не щоденно, то раз на місяць ці фонди наповнюються новими документами".
Світлана Данілкович показує архівний документ. Суспільне Хмельницький
Про загиблих героїв з часів АТО і роботу в тилу розповіла начальниця відділу обліку та довідкового апарату архіву Оксана Мельник. Під час роботи з цими документами, каже, започаткували ще один фонд "Україна – це ми" про дитяче волонтерство.
"У цьому фонді є такі невеличкі справи, в яких відображається інформація про дітей, які активно волонтерять. Розказується про дитину, де навчається, де народилася і фотосвітлини".
Фонди про сучасну війну в архіві діють паралельно з фондами часів Другої світової, які вже наповнені, каже Світлана Данілкович.
"Я вважаю, що вони будуть використовуватися, як і документи Другої світової війни, можливо, і активніше. Бо Друга світова – це наша пам'ять, а це те, що ми зараз переживаємо".
