Прощання з Андрієм Парфенюком. Шепетівка, 22 березня 2024 рік. Фото: Шепетівська міська рада
На щиті повернулись додому Андрій Парфенюк, Петро Хом’як, Микола Пархомець та Микола Нестерчук…
Вчора, 22 березня, Шепетівська громада провела в останню земну дорогу захисника Андрія Парфенюка. Він загинув 14 березня під час виконання завдання на Лиманському напрямку, повідомили у громаді.
Андрій Парфенюк родом із Шепетівки. Його шкільні роки промайнули за книгами. У 1996 році на відмінно закінчив навчання у місцевій школі-пансіоні, мріяв стати поліцейським. Однак через підірване здоров’я рано пішли з життя батьки і хлопець залишився сам. Щоб почати будувати своє життя, Андрій влаштувався працювати на цегельний завод. Там зустрів свою майбутню дружину Нелю. У подружжя народилося двоє дітей.
Щоб забезпечити родину, Андрій Володимирович вирушив до Києва, де працював на будівництві. Там розпочався шлях його професійного зростання: від простого штукатура до майстра-будівельника.
Рідні згадують, як Андрій радів, що його робота приносить людям щастя, адже завжди працював сумлінно, «на совість». Своїм дітям казав: «Потрібно робити для людей як для себе. Тоді все зроблене тобою добро повернеться до тебе сторицею».
Повномасштабне вторгнення застало чоловіка на роботі. Андрій Володимирович приєднався до Київської територіальної оборони, а через місяць після деокупації Київщини, він повернувся у Шепетівку та пішов добровольцем. Проходив службу у рідному місті, згодом у Житомирі. Після навчань разом зі своїм підрозділом воював на Куп’янському напрямку, згодом в Авдіївці, де був до останніх днів оборони міста. Після виходу з Авдіївки переведений під Мар’янку. Звідти воїна направляють на курси підготовки снайперів, адже він влучно стріляв. Потім – Лиманський напрямок.
11 березня Андрій Володимирович встиг привітати доньку з днем народження, а згодом написав у спільному чаті: «Я іду на три дні, іду старшим групи. Буду мати можливість – дам вам знати. Не хвилюйтесь». 14 березня захисник загинув. Йому назавжди залишиться 45…
Андрієві Парфенюку назавжди залишиться 45… Фото: Шепетівська міська рада
У Ленковецькій громаді 22 березня зустріли живим коридором Героя Петра Хом’яка. Він загинув, виконуючи бойове завдання, на Запорізькому напрямку, повідомили у громаді.
Народився Петро Хом’як 12 липня 1986 року в селі Вербівці. Тут пройшло його дитинство і юність. Працював в колгоспі, їздив на заробітки, жив…Як згадують у громаді, завжди старався для сім’ї, для дітей. Був турботливим татусем. У Петра Хом’яка залишилась дружина та троє дітей. Йому назавжди залишиться 37…
Петрові Хом’яку назавжди залишиться 37… Фото: Ленковецька об’єднана територіальна громада
У Теофіпольській громаді попрощалися із захисником Миколою Пархомцем. 22 березня він назавжди повернувся додому, повідомили у громаді.
Живим коридором воїна зустрічали мешканці селища Базалія, села Караїна та селища Теофіполь. У місцевому храмі відбулася панахида. Микола Пархомець знайшов на місце вічного спочинку на кладовищі у селі Човгузів.
Микола Пархомець повернувся додому на щиті 22 березня. Фото: Теофіпольська селищна рада
Старокостянтинівська громада провела 22 березня в останню земну дорогу воїна Миколу Нестерчука. Його серце припинило битися 19 березня, внаслідок отриманих поранень. Про це повідомили у громаді.
«Він був вірний військовій присязі. І поклав своє життя за свободу і незалежність України», – зазначили у громаді.
Миколі Нестерчуку назавжди залишиться 45…
Миколі Несторчукові назавжди залишиться 45… Фото: Старокостянтинівська міська рада
Читайте також: У Кам’янці-Подільському встановили меморіальну дошку захисникові Олександру Звереву
