За інформацією: Суспільне Хмельницький.
101-річний довгожитель Іван Бабак з Хмельницького, травень 2024. Наталія Бабак
101-річний хмельничанин Іван Бабак — один з найстарших жителів Хмельниччини. Чоловік пережив голодомори, добровольцем воював у Другій світовій війні, був воїном-інтернаціоналістом, а у вільний від служби час малював картини.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла донька довгожителя Наталія Бабак.
Щоранку 101-річний Іван Бабак прокидається о 07:00. Самотужки сідає на свій візочок, умивається, випиває чашку кави та снідає. Це його щоденний незмінний ритуал, каже донька Наталія.
"Цей режим батько не порушує, бо все життя був військовим. Щоправда, зараз (батько про це не знає) замість кави в баночку насипаю цикорій, щоб сердечко добре працювало".
Хмельницький довгожитель Іван Бабак, травень 2024. Наталія Бабак
Наталія каже, наразі живе з батьком. Раніше за ним доглядала старша сестра, яка після хвороби померла у 2021 році.
"Я сама жила в Харкові. Після смерті сестри стала часто приїжджати до батька у Хмельницький. А після повномасштабного вторгнення й зовсім переїхала сюди вже як переселенка".
Іван Бабак народився 23 березня 1923 року у селі на Київщині. Коли йому було 9 років, від голодомору померла його мати. Він з братом вижили завдяки працьовитості батька, розповіла Наталія.
"У 14-річному віці дід відправив батька вчитися в училище. Як би складно не було, але він двом своїм синам надав вищу освіту".
Іван Бабак, 1945. Наталія Бабак
У 1941 році Іван Бабак зібрав 14 юнаків, з якими добровольцем пішов на фронт.
"Тоді вже почали бомбити Київ, і вони пішли, як добровольці, обороняти місто. Потім його відправили вчитися на танкіста на Урал. Після року навчання знову повернувся воювати".
Іван Бабак був учасником Курської битви. У 1943 році там отримав поранення спини та потрапив у шпиталь у Підмосков’ї.
"Це була грандіозна битва. Батько розповідав, що тоді він вперше повірив у Бога. Каже, то було пекло на землі. Батько горів тоді у танку".
У Івана Бабака багато військових орденів та нагород. Війну чоловік закінчував у Прибалтиці. У 1946 році там зустрів кохану, яка стала його дружиною.
Іван Бабак з дружиною, 1945. Наталія Бабак "Мама тоді працювала у школі, була директоркою та викладачкою російської мови. Там, у Ленінграді, у 1947 році народилася моя старша сестра".
Після цього чоловік закінчив московську танкову академію імені Малиновського. У 1952 році його відправили на службу у Сибір. Там народилася друга донька — Наталія.
"Потім батька хотіли відправити в Німеччину, але мати хворіла на туберкульоз. В неї була відкрита форма, і їй не підходив клімат. А батько завжди мріяв жити лише в Україні. Він говорив, що в інших країнах і небо не таке, повітря чуже і птахи не так співають. Тому йому за щастя було потрапити у місто Хмельницький".
Іван Бабак на свій 100-річний ювілей, 2023. Суспільне Хмельницький
З 1967 року вся родина живе у Хмельницькому. За цей час в Івана Бабака ще було трирічне відрядження у Сирію, бо чоловік був ще й воїном-інтернаціоналістом.
"Після Сирії була пропозиція жити в Підмосков’ї, на Далекому Сході, або працювати в Києві, але родина обрала Хмельницький".
На Хмельниччині Іван Бабак був заступником командира 17 дивізії. Дослужився до генерала. Після того, як вийшов на військову пенсію, ще працював зональним ревізором з безпеки автотранспортного руху. Протягом свого життя Іван Бабак малював картини. Свої робити виставляв у хмельницькій галереї.
Картини Івана Бабака, 2024. Наталія Бабак"Якби батько не був військовим, то точно став би відомим художником. Бо дуже полюбляв малювати. Найбільше – природу. Пензлик в руках батько давно не тримає, років п’ять. Бо вже зір не той".
В Івана Бабака зараз лишилися донька, онук та двоє правнуків. Всі вони живуть на Хмельниччині. Донька Наталя розповіла, що батько в неї залишається ще тим гумористом. Любить шуткувати та згадувати молодість. Щоправда, додає, зі здоров’ям є проблеми.
Фото Івана Бабака, 2023. Суспільне Хмельницький
"Є проблеми з тиском, нирками. У 97 років зробили йому дренаж двох нирок. Пересувається на візочку".
Секрет довголіття Іван Бабак вважає дотримання режиму та самоорганізації.
"Батько й зараз щоранку прокидається о сьомій ранку та робить усі процедури. Він людина доброї організації. Саме режим, спорт та здорове харчування і є його секретом довголіття".
