Гризуни – небажані гості в приватних будинках, на дачах та продовольчих складах. Боротися з щурами механічними чи народними способами складно (особливо восени, коли вони шукають тепле місце для зимівлі). На допомогу приходять спеціальні засоби, що ефективно та швидко знищують шкідників.
Класифікація отрут для щурів
Отрута для щурів – хімічні препарати, призначені для зменшення чисельності гризунів. Вона вимагає правильного використання, адже становить загрозу навіть для людей, свійських та домашніх тварин.
Основні види засобів проти гризунів:
- антикоагулянти: впливають на кровоносну систему гризунів, порушуючи згортання крові. Препарат призводить до внутрішньої кровотечі та смерті щура;
- швидкодіючі отрути: діють протягом кількох годин, викликаючи параліч, набряк мозку щура та ін.;
- отрути на основі кальцію: дія засобів базується на підвищенні рівню кальцію в крові до токсичних показників. Це призводить до серцевих нападів і загибелі. Речовини менш небезпечні для домашніх тварин, оскільки для досягнення токсичного ефекту їм потрібні значно більші дози.
Види приманок для боротьби з гризунами:
- блоки: тверді структури різних розмірів. Деякі з них мають отвори для нанизування;
- гранули: створюються з подрібненої зернової суміші (нагадують комбікорм або сухий корм для тварин). Особливо привабливі для мишей, хоча щури також їх їдять;
- бруски: тверді субстанції, що використовуються в якості для приманок;
- зерно: подрібнене або цільне зерно чи крупи, що обробляються отруйними речовинами і фарбуються у яскраві кольори;
- рідка отрута: діючі отруйні речовини, розчинені у воді, маслі, спирті або етиленгліколі. Це найзручніша форма боротьби зі щурами в місцях, де відсутній відкритий доступ до води;
- гель: підходить для знищення щурів, мишей і полівок;
- порошок: в складі є борошно (пшеничне, вівсяне, ячмінне), антикоагулянти та цукор. Використання потребує обережності, оскільки порошок може розсіюватися вітром;
- м’які брикети: за текстурою нагадують густе тісто. Приваблює щурів схожістю на м’ясо. Брикети фарбуються у яскраві кольори, що дозволяє їх відрізняти від звичайних продуктів.
Отрута вимагає обережного та відповідального поводження з нею.
Як вибрати отруту для конкретних умов
Обирати засіб від гризунів варто зважаючи від виду об’єкту, де вони присутні:
- великі складські з постійним рухом (відчинені ворота, працюючі пандуси, потужна вентиляція): рекомендують використовувати приманки. Вони дозволяють швидко зменшити чисельність гризунів, гарантуючи відповідність санітарним нормам;
- підвали приватних будинків: зазвичай спостерігається не така велика кількість гризунів: оптимальним рішенням є застосування отруйної піни. Вона закупорює нори, перетворюючись в непереборну перешкоду. Піна не пропускає запахів та не дозволяє гризунам пересуватися через стіни будинку. У випадку великої популяції гризунів потрібно поєднувати методи: піною закрити більшість нір і лише одну залишити відкритою. Біля неї розташувати клейову пастку;
- дерев’яні будинки: доцільно поєднувати пастки та отрути. У випадку великої популяції щурів варто перекрити вентиляцію, повністю закрити приміщення і наповнити його отруйним газом;
- продуктові магазини: застосовують лише пастки та отруйні приманки. Вони ефективно усувають шкідників, не залишаючи видимих слідів їх присутності;
- території великих підприємств: варто застосовувати комплексний підхід: закриття нір піною, встановлення пасток, станцій із приманками, створення фізичних перешкод. Необхідно здійснювати регулярний моніторинг за допомогою контрольних пасток;
- квартири: ефективним є встановлення пастки. Якщо щур прийшов із зовнішнього гнізда, важливо виявити та закрити місце проникнення його до квартири (забетонувати отвір або встановити металеву решітку).
Кожен об’єкт вимагає індивідуального підходу, враховуючи його особливості, розташування і чисельність шкідників.
Безпечне використання та зберігання отрут
Використання та зберігання препарату для дератизації вимагає дотримання особливих правил:
- під час планової дератизації обмежити доступ до території з отрутами свійським та домашнім тваринам, стороннім особам (особливо дітям);
- отруйні препарати можуть розкладати лише спеціалісти.
Правила взаємодії з препаратами:
- роботи проводяться у спецодязі;
- для розкладання засобу по території використовуються гумові рукавички, пінцети або пластикові ложки;
- у разі забруднення шкіри отрутою варто негайно промити уражену ділянку мильною водою;
- заборонено їсти та пити під час взаємодії з препаратом;
- у разі потрапляння препарату до травного тракту необхідно негайно звернутися до лікаря.
Препарати необхідно зберігати в закритих приміщеннях, доступних лише відповідальним особам. Поміщати їх у сухі, темні, добре вентильовані приміщення. Забороняється зберігати отруту разом із продуктами харчування або кормами для тварин.
