За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Вишиті рушники Тетяни, грудень 2025 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Перед повномасштабним вторгненням, розповіла Тетяна, готувала випускний клас. Для кожного учня вишила оберіг — невеличку подушечку з янголом та іменним вензелем. Роботу, з її слів, закінчила в ті дні, коли в село зайшли російські військові.
"Я вже думала, що випускного не буде. Ми були в окупації і наражати дітей на небезпеку ніхто не хотів. Але діти хотіли його. Росіяни ще не жили в нас, але вони щодня проїжджали колонами через наше село. Все таки вирішили робити випускний, у підвалі школи. Зробили там гарну актову залу. Зазвичай, такі заходи у нас відбувалися на подвір'ї, аби бачили всі. Під час свята я зробила відео з учнями для згадки. Ніколи не забуду, як почав звучати гімн, ми всі плакали".
Вчителька та майстриня Тетяна Столковська, грудень 2025 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Коли почали розповсюджувати чутки, що окупанти можуть забирати дітей у разі відмови від російської школи, сім'ї почали масово виїжджати. Жінка розповіла, з рідними виїхала через Василівку — шлях, який багато хто долав тижнями.
"Вивезли рушники з окупації. Боялася, що можуть не пропустити. Склала так, щоб не було видно вишивки. Положила у прозорий пакет, щоб було видно, ніби то білизна. Тісно спакувала. З того пакета не висипали. Пакет висипали з сумки, а з пакета не висипали. І ніхто не бачив, що це рушники".
У Білогір’ї, пояснила Тетяна, не лише відновила роботу, а й опанувала десятки давніх технік української вишивки.
"Саме через проект "Сорочка для захисника" мені захотілося вивчити нову техніку, але так дівчата вишивають. Різними техніками, дуже гарно. Вони, напевне, десь вчилися, а я самоучка по книжках".
Вишиті сорочки майстрині Тетяни Столковської, грудень 2025 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
У своїх роботах майстриня використовує стародавні й сучасні символи: зірку АлатирЗірка Алатир — це ., свастикуСвастика, або сонячний хрест, є давнім символом багатьох культур, що в дохристиянські часи у слов'ян символізувала Сонце, вічне життя та добро (як-от "ярга" чи "коловорот"), і вона справді зустрічалася на давніх християнських об'єктах, зокрема в Україні (як-от на вівтарі Софії Київської та в народному мистецтві), де її трактували як "гаммадіон", тобто хрест із чотирьох літер "Г" (гамма), що вказувало на божественну енергію, але згодом була асоційована з нацизмом і тепер заборонена в багатьох країнах, хоча її використання в мистецтві поза контекстом нацизму дозволено. в традиційному християнському значенні, дерево життя, геометричні та рослинні орнаменти — колосся, волошки, соняшники, дуб, калину.
"Коли я вишиваю сорочку чи оберіг, прошу всі сили зібрати енергію, щоб я могла "зашити" її в цю сорочку. Аби вона оберігала захисника. З поганими думками не шию, не дивлюся телевізор, бо там такі перипетії Перипетії — це раптові, непередбачувані зміни, ускладнення або різкі повороти в житті людини, долі, а також у сюжеті літературного твору, що ускладнюють фабулу. Це можуть бути несподівані пригоди, труднощі, любовні пригоди чи будь-які інші несподівані обставини, які змушують діяти інакше.заплутані. Вони можуть "зашитися" в сорочку. Якщо я хвора — теж не вишиваю. Роблю це лише тоді, коли гарний настрій та з хорошими думками, щоб позитивна енергія "зашивалася в сорочку", для оберегу захисника".
Тетяна розповіла, мріє повернутися додому на Херсонщину після перемоги. Поки ж створює нові роботи й планує вишити колекцію з картою України.
Вишиті рушники майстрині, грудень 2025 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
