За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Портрет Юрія Холміцького, Хмельницький, 21 листопада 2025 року. Суспільне Хмельницький
Юрій Холміцький, зазначив побратим, ледь не вдвічі легший за нього, але витягнув його з поля бою. Обоє потрапили у шпиталь.
"Це людина з таким духом. За нього можу сказати — доброта. Він був дуже доброю людиною. Кажуть, коли дуже добра людина, вона слабка, але ні".
Побратим Юрія Холміцького на позивний "Тарік" розповів, знав його з дитинства.
"Ми жили в сусідніх дворах, з дитинства знайомі. Юрій хотів йти на війну ще з початку повномасштабного вторгнення, але в нього дитина з інвалідністю, і відтягували. Мав їхати на заробітки, але таки вирішив йти воювати".
До війни, зазначив побратим, Юрій працював на будівництві. Захоплювався спортом.
"Постійно займався. Скільки його пам’ятаю, завжди рекорди ставив: бруси, турніки, бокс".
Зі слів побратима, Юрій Холміцький воював у 118-тій окремій механізованій бригаді. Загинув поблизу села Мала Токмачка на Запоріжжі — підірвався на міні. У Юрія Холміцького залишилася дружина і двоє синів — трьох і п’яти років.
Поховали воїна на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
