За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Молодший сержант Дмитро Миськов з червня 2022 року по березень 2025 року виконував завдання у Київській та Запорізькій областях, листопад 2023, Запоріжжя. Марина Миськова
Молодший сержант Дмитро Миськов, який родом з Хмельниччини, виконував бойові завдання у Київській та Запорізькій областях. Служив у складі 65 окремої механізованої бригади. Загинув від російського FPV-дрона 9 березня 2025 року.
Про це Суспільному розповіла його дружина Марина Миськова.
Дмитро Миськов народився в селі Голосків Хмельницької області, там закінчив місцеву школу. У 19 років пройшов строкову службу. Після цього був на заробітках закордоном. Згодом працював водієм у Києві.
У червні 2022 Дмитра мобілізували в Збройні сили України. Він служив на посаді командира стрілецького відділення 56 окремого стрілецького батальйону 65 окремої механізованої бригади. Молодший сержант Дмитро Миськов на позивний "Фіксік" з червня 2022 року по березень 2025 року виконував бойові завдання у Київській та Запорізькій областях.
За словами Марини, вона познайомилася з майбутнім чоловіком, коли навчалася в школі. Вони проживали в одному селі.
"Я навчалася у 8 класі, а він тільки прийшов з армії. Служив у Десні. Красень з зеленими очима — одразу мені сподобався. Зустрічались 4 роки, а потім одружились. Він був моїм першим коханням".
Коли почалась повномасштабна війна, Дмитро пішов у військомат і став на чергу, аби долучитися до війська.
"Тим часом він був у теробороні в селі Пудлівці, де ми ми проживали. Тому коли 21 червня 2022 року йому подзвонили з військомату, він одразу пішов на захист України та своєї сім’ї. Я розуміла, що нічого не можу з цим зробити, тому що це його рішення було. Він був патріотом і я повинна його підтримати, відмовляти його немає сенсу".
За словами Марини, Дмитро ніколи не жалівся дружині про погані умови, або небезпеку на війні.
"Йому подобалось служити. Він дуже добре орієнтувався на місцевості. Жартував: "Це найкраща робота у світі!", "Хто, як не ми будемо боронити країну?". Хлопці, його побратими, любили виходити з Дімою на бойові завдання, тому що він завжди жартував і підбадьорював їх. Він був дуже відповідальним у своїй службі"
Дмитро загинув 9 березня 2025 року під час бойового завдання поблизу села Копані Запорізької області. Від скиду з російського FPV-дрона.
"У день його загибелі ми розмовляли по телефону. Як завжди говорив, щоб я не хвилювалась, обстановка норм. Що через три дні він приїде додому у відпустку. В кінці розмови, я почула, як завжди його слова: "Цьом-цьом". А наступного дня мені повідомили, що Діма загинув. Я не могла в це повірити. Набирала його номер знову і знову".
За словами дружини, вони разом мріяли про власний будинок. Дмитро дуже хотів сина і планував назвати його Федьком, на честь свого батька.
"Мій чоловік загинув за три дні до своєї відпустки, у якій ми мали їхати в Карпати, щоб відпочити і провести час разом. У нас було дуже багато планів. Я не могла повірити, що мій чоловік загинув, тому що він був відважним. Він міг вийти з будь-якої ситуації, знав усі ходи і виходи, кожну стежину. Він був таким, що навіть мінне поле переходив, щоб подзвонити, вийти на зв’язок, щоб я не хвилювалась".
У Дмитра залишилася 4-річна донька Валерія.
"Донечці кажу, що татко тепер на небі. Що він завжди її оберігатиме. Він їй дуже часто сниться і грається з нею уві сні, часто бере на ручки і підкидає угору. Він завжди так робив! Мій чоловік найкращий. Діма люблячий, турботливий, надійний, чесний і відкритий. У нього хоорше почуттям гумору, він уміє розсмішити навіть у найважчі часи. Він дуже любив жартувати. Він був душею компанії".
Командування 65 окремої механізованої бригади «Великий Луг» створило петицію №22/246100-еп на сайті президента про "Присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому сержанту Дмитру Федоровичу Миськову "Фіксіку" із 56 окремого стрілецького батальйону 65 ОМБр "Великий Луг", який загинув на Роботинському плацдармі".
"Мій чоловік заслуговує на звання героя України, тому що він був справжнім хоробрим воїном, який йшов уперед. Він постійно брав участь у найзапекліших боях у Запорізькій області, Роботинського плацдарму. Діма має багато нагород за свої досягнення. Під час свого останнього бою він пішов на допомогу своїм побратимам,, знаючи, що не повернеться. Мій чоловік не шукав слави, не ховався за чужими спинами. Його вчинки, рішучість і самопожертва — це приклад справжнього героїзму! Тому він і заслуговує на це звання".
Петиція станом на сьогодні, 13 червня, набрала 16153 підписи. Для того, щоб її розглянув президент необхідно, аби підписів було 25000. Залишилися ще 46 днів.
У тексті петиції йдеться, що 28 листопада 2023 року в складі групи прийняв бій та відбив російський штурм біля села Роботине. Там знищив ворога та здобув важливі документи, серед яких паспорти громадян Непалу.
"25 грудня 2023 року в селі Роботине перебував у складі підрозділу, який здійснював штурмові дії КСП «Шторм-Z» противника. Група молодшого сержанта Дмитра Миськова перша з боєм зайшла та закріпилась на ворожих позиціях. В ході штурмових дій було захоплено позиції ворога та знищено 12 осіб, ще 15 поранено і 6 взято в полон. 26 червня 2024 року в складі штурмової групи проводив зачистку об’єкту «Школа», при цьому особисто ліквідував двох військовослужбовців противника. Того ж дня, внаслідок мінометного обстрілу Дмитро отримав бойове поранення, але продовжив виконувати бойове завдання до прибуття групи евакуації. 9 березня 2025 року під час штурмових дій противника молодший сержант Дмитро Миськов виявив особисте бажання та добровільно вийшов на допомогу побратимам. В ході бою отримав поранення несумісне із життям".
9 квітня 2025 року героя поховали в рідному селі в Голоскові на Хмельниччині.
У нього залишилися батьки, дружина та донька.
