Вічна пам’ять усім полеглим захисникам України…. Фото: .facebook.com/yarmolynetska.gromada
Небесне військо прийняло до себе Олега Лоборчука, Бориса Шафранського, Руслана Форинчука.
Вчора в Яромолинецькій та Новоушицькій тергромадах в останню земну дорогу провели двох полеглих у російсько-українській війні Героїв. Сьогодні ж на Новоушиччині попрощалися й з захисником, який був звільнений торік з лав Збройних Сил України за станом здоров’я…
16 березня центральна площа в Яромолинцях була заповнена людьми, які прийшли вшанувати пам’ять 29-річного Героя Олега Лоборчука. 11 березня він загинув на Запорізькому напрямку, боронячи України від окупантів…
«Олег народився 23 серпня 1994 року, був старшим із двох синів у батьків. Навчався в Ярмолинецькому ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2. Після закінчення школи вступив на навчання у Хмельницький національний університет, де здобув спеціальність інженера з охорони праці», – розповіли в Яромолинецькій тергромаді. Строкову службу служив у лавах Національної гвардії, а потім на зваоді та різних приватних фірмах. У 2019 році одружився і згодом в його родині народилася дівчинка. Але… «Подальшу долю Олега визначили події 24 лютого 2022 року: відтоді він – у лавах українських захисників. Знову одягнув звичний йому формений одяг Національної гвардії України, – йдеться в повідомленні Яромолинецької тергромади. – За понад два роки Олег Лоборчук ніс службу у Хмельницькому, Нетішині, на Харківщині, у Бахмуті Донецької області, у прифронтових ділянках на Запорізькому напрямку – населених пунктах Оріхів, Роботине».
Тепер старший солдат Олега Лоборчука навіки спочив у Ярмолинцях.
Олег Лоборчук.
У селі Мала Стружка, що в Новоущицькій тергромаді, попрощалися з Борисом Шафранським. Герой загинув 8 вересня 2022 року, внаслідок підриву на міні в районі Вовчого Яру Харківської області, виконуючи бойове завдання. «Борис Шафранський народився 2 квітня 1976 року у селі Мала Стружка. Закінчив Малостружківську ЗОШ І-ІІ ступенів. У Волочиському училищі здобув професії муляра-штукатура, столяра. Згодом працював у місцевому господарстві столяром у будівельній бригаді. З 1994 по 1996 рік проходив строкову військову службу в ЗСУ, був зв’язківцем. Повернувшись з армії знову працював у будівельній бригаді місцевого господарства. Потім трудився у м. Київ на різних роботах. Після повномасштабного вторгнення Борис Анатолійович був призваний по мобілізаці», – повідомили в Новоушицькій громаді.
16 березня він назавжди повернувся у рідне село….
Борис Шафранський.
17 березня попрощалися і з 29-річним Русланом Форинчуком. «Навчався у Браїлівській школі, Говірському ПТУ. Згодом проходив строкову військову службу. Працював охоронником. 25 лютого 2022 року Руслан добровільно пішов захищати Україну та кожного з нас від ворога. У липні 2023 року був звільнений з військової служби за станом здоров’я, – йдеться в повідомиленні Новоушицької тергромади. – 5 березня важка хвороба забрала життя дорогого сина, чоловіка, батька, зятя, патріота та Воїна. Щиро співчуваємо рідним та близьким Руслана Форинчука. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати дорогої людини…» Спочив захисник України у селі Пилипківці.
Руслан Форинчук.
Вічна пам’ять усім Героям! Співчуття рідним та близьким.
Читайте також: «Завжди вдвох виконували бойові завдання та разом загинули», – у Хмельницькому попрощалися із Олексієм Постернаком і Володимиром Безінським
