За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Краєвиди Бакоти восени, жовтень 2025 року, Хмельниччина. “Бакота Хаб”/Facebook
На Кам’янеччині Хмельницької області з’явився новий туристичний маршрут. Його створили у межах проєкту "Голоси Бакоти" за підтримки Українського культурного фонду.
Про це в етері Українського Радіо Хмельницького розповіла Аліна Олійник – голова громадської організації "Культурний Клуб" та співзасновниця простору "Бакота Хаб".
Чому обрали саме такий напрямок?
Ми обрали такий напрямок, тому що ми локалізуємось в селі Гораївка, яке є найближчим до туристичного магніту — Бакоти. Власне, через наше село пролягає мальовнича стежка вздовж Дністровського каньйону, якою ми постійно водимо наших відвідувачів, ветеранів, молодь, митців, які до нас приїжджають.
Ми добре знаємо цей маршрут, тому вирішили його вдосконалити — закільцювати та оформити як повноцінний туристичний маршрут, щоб зробити його доступним для ширшої аудиторії. Цей маршрут веде мандрівників від Гораївки до оглядового майданчика Бакотської затоки — найпопулярнішої туристичної локації цієї місцевості.

Схема нового туристичного маршруту “Від Гораївки до Бакоти”, жовтень 2025 року, Хмельниччина. “Бакота Хаб”/Facebook
Які локації є на маршруті?
Маршрут пролягає як через природні точки: оглядові майданчики, Високу гору, так і через культурно-історичні локації. Серед них — оглядовий майданчик Бакотської затоки, під яким розташований скельний монастир; мурали, які були створені нашими резидентами в різні роки, а також наш Хаб, клуб-музей, який ми поступово переоблаштовуємо під музей затопленої спадщини. Тут представлена експозиція з фотографіями, зробленими до затоплення Бакоти.
Окрім цього, на маршруті є садиба "Дім мандрівника" — місце збору велотуристів, ветеранів, мандрівників, який був створений в селі Сергієм Толстіхіним декілька років тому. Ця локація теж стала магнітом цього регіону. Загалом маршрут налічує десять зупинок.

У “Домі мандрівника” на Бакоті збираються велотуристи, ветерани, мандрівники, липень 2025 року, Хмельниччина. “Бакота Хаб”/Facebook
Яку локацію маршруту ви б порадили відвідати обов’язково?
Найулюбленіша моя точка — це Висока гора, тому що на ній розташований стіл, за яким можна спостерігати за природою. І коли я вперше побувала на цій горі, то прийняла рішення, що хочу створити в цьому регіоні резиденцію. Тому моя улюблена точка, з якої все почалося, це Висока гора. І вона є на цьому маршруті.
Яка довжина маршруту і скільки часу потрібно, щоб його подолати?
Він охоплює 4,5 кілометри. Часу може зайняти різний, в залежності від того, чи зупинятися в якихось точках, чи просто проходити повз них, але загалом це щонайменше півтори години. Його можна подолати пішки, автомобілем та велосипедом.
Мені здається, що найкраще — пішки або велосипедом. На автомобілі його можна проїхати значно швидше, ніж за півтори години, але не отримати такого ефекту, як від пішої прогулянки, тому що це все ж таки природна локація.
Чи може турист самостійно пройти цей маршрут? Як можна орієнтуватися дорогою?
Ми плануємо зробити маркування. Я думаю, до кінця жовтня будуть встановлені стрілки, які вестимуть відвідувачів цим маршрутом. Зараз ми розробили офлайн-карту з QR-кодами, які відкривають 3D-тури та аудіогід до маршруту. Наразі ця карта є на початковій точці маршруту у "Бакоті Хаб".
Чи долучалися місцеві до створення цього маршруту?
Ми, власне, уже є місцеві в цьому селі. Долучаємо місцевих до маркування цього маршруту, також до створення маршруту доєднався Сергій Толстіхін, який має тут зелену садибу "Дім мандрівника".

Посиденьки на Бакоті біля вогнища, липень 2025 року, Хмельниччина. “Бакота Хаб”/Facebook
Сергій Толстіхін — власник зеленої садиби "Дім мандрівника" в селі Гораївка. Він розповів, що локація входить до маршруту "Від Гораївки до Бакоти".
"Дім мандрівника" вже давно є культурним об'єктом в Гораївці на Бакоті. До нас дуже багато заходять в гості, навіть без попередження, просто тому, що чули, що тут цікаво. Тому, власне, "Дім мандрівника" органічно вписується в канву маршруту.
Історія нашої зеленої садиби почалася з того, що ми разом з моєю дружиною Юлією Мазур відвідали багато країн Європи і ночували в різних цікавих місцях: в хостелах, в інших зелених садибах. І тоді ми побачили, що такий бізнес взагалі існує. І виникла мрія — створити щось подібне вдома.

Жінка сидить на березі затоки на Дністрі, липень 2025 року, Хмельниччина. “Бакота Хаб”/Facebook
Коли ми познайомилися із Староушицькою громадою, то відразу зрозуміли, що це саме те місце. Ми придбали звичайну сільську хатинку. Самі почали робити ремонт. І вже протягом останніх чотирьох-п'яти років ми вже займаємося тим, що приймаємо туристів, організовуємо їм тури, розробляємо маршрути, показуємо різні цікаві місця.
90% наших гостей запитують, як дістатися до Бакоти, тож потреба у такому маршруті була очевидною.
Бакота, скельний монастир і мальовничий Дністер — це три "стовпи", на яких тримається туризм цього регіону. Але щороку з’являються й інші цікаві локації: місцеві виноробні, трав’ярня, кілька нових музеїв. Знаю, що є інвестори, які планують навіть розводити оленів. Розвивається відпочинок на воді, велопрокат, з’являються нові садиби.
Втім я вважаю, що потенціал розкритий відсотків на п'ять, тобто ще дуже багато треба працювати, підтягувати інфраструктуру.

“Бакотатерапія” для військових, липень 2025 року, Хмельниччина. “Бакота Хаб”/Facebook
У нас в садибі "Дім мандрівника" є ночівля, харчування, велопрокат, трансфер. Ми організовуємо дитячі табори, майстер-класи, події для дітей, а також проводимо "Бакототерапію" для військових, ветеранів і ветеранок. Це наша головна місія — поєднати відпочинок із відновленням. Плануємо розширюватися.
Найближчим часом хочемо відкрити кав’ярню — "Рогата кава". Для цього ми навіть привезли тролейбус із Хмельницького — тепер він стоятиме в Гораївці. Хочемо зробити щось на зразок кав’ярні-автобуса, який є поблизу Дитячого світу у Хмельницькому. До маршруту плануємо додати також обсерваторію Михайла Бондаренка, а ще кілька нових, поки що "секретних" локацій. Усього зараз маємо близько десяти точок, але з часом їх стане ще більше.
Авторка: Інна Ніколаєва.
