За підвищення податків проголосували 247 народних депутатів. Фото: з t.me/yzheleznyak
Зокрема, йдеться про збільшення військового збору.
Сьогодні, 10 жовтня, Верховна Рада у другому читанні ухвалила законопроєкт №11416д про підвищення податків. За відповідну ініціативу проголосували 247 народних депутатів.
Закон передбачає збільшення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи, в тому числі із заробітної плати. Його запровадять «заднім числом» – від 1 жовтня, і діятиме він до 31 грудня того року, в якому завершиться воєнний стан.
Як відбуватиметься збір податку
З першої частини зарплати, яку людина отримає до моменту набрання чинності, роботодавець стягуватиме військовий збір у розмірі 1,5%. При виплаті другої частини зарплати в кінці місяця, коли закон прогнозовано набере чинності, має бути стягнуто військовий збір з другої частини зарплати у розмірі 5%, а також донараховано 3,5% військового збору з першої частини заробітної плати.
Це підвищення податку не торкнеться військовослужбовців та працівників ЗСУ, СБУ та інших силових структур. Для них ставка збору залишається на рівні 1,5%.
Закон також вводить нові податкові норми для підприємців
Для платників єдиного податку ІІІ групи запроваджується військовий збір у розмірі 1%.
Для ФОП І, ІІ та IV груп – збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати.
Також змінюються правила оподаткування для банків і фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, а фінансові установи (крім страховиків) – 25% від прибутку починаючи з 1 січня 2025 року.
Чому проголосували за підвищення податку
Очікується, що такі зміни принесуть додаткові 58 мільярдів гривень у бюджет цього року і 137 – наступного. За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресконференцію, дефіцит військового бюджету цього року становить 500 мільярдів гривень. Міжнародні партнери не надають грошей на військові витрати, тому Україна фінансує армію за рахунок внутрішніх ресурсів, включаючи податки та запозичення.
Суперечності із законодавством
Деякі положення цього законопроєкту не враховують вимоги Конституції України щодо передбачуваності закону, вважають юристи.
«Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку», – зазначають в РБК-Україна з посиланням на Головне юридичне управління Верховної Ради.
Читайте також: У Хмельницькому затримали хакера, який створив онлайн-сервіс для доступу до підсанкційних російських вебсайтів
