За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Антон Борисов з перших днів повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до війська. Суспільне Хмельницький
Сестра загиблого захисника Любов додає: брат пішов до війська добровольцем.
"З перших днів пішов, бо хотів захистити нас усіх, свою країну. Мріяв про прекрасне майбутнє своєї дитини на рідній землі, хотів завжди бути поруч з ним. Дуже прикро і боляче, що він загинув", — каже Любов.
Сім’я для Антона, каже його родичка Олена Сас, завжди була на першому місці.
"Антон був позитивний, життєрадісний, хазяйновитий, веселий, трудолюбивий. Завжди дбав про свою сім’ю", — говорить жінка.
З 30-річним військовослужбовцем Антоном Борисовим попрощалися у Хмельницькому в Свято-Георгіївському храмі. 18 липня 2024 рік. Суспільне Хмельницький
Востаннє, коли спілкувалася з чоловіком, він її заспокоював, розповідає дружина загиблого Наталія.
"Був веселий. Він мені, як завжди, говорив, щоб я не переживала, що все буде добре. Казав, я повернуся, я живий. Він хотів на свій День народження, як приїде з позицій, щоб його відпустили у відпустку, щоб відсвяткувати день народження вдома, у колі своїх рідних і близьких", — згадує останню розмову з чоловіком Наталія.
За свій розум і вміння, розповідає жінка, її чоловік отримав у війську позивний "Гугл".
"Так його хлопці з самого початку прозвали, бо він все знав і все вмів зробити, і всім допомагав", — каже Наталія.
Захисника Антона Борисова поховали у Хмельницькому через місяць після його загибелі на Донеччині. Суспільне Хмельницький
За її словами, тіло свого чоловіка вона упізнала по старому пораненню на нозі. Також це підтвердив і ДНК-тест.
У Антона Борисова залишилася мати, сестра, брат, дружина та малолітній син.
Поховали воїна у Хмельницькому на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
