За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Портрет загиблого воїна Сергія Клюки, 5 березня 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Попрощатися із Сергієм Клюкою прийшли його близькі та рідні. Сусідка Наталія Ільчук пригадала, що знала Сергія із дитинства.
"Пригадую, як Сергій Клюка ходив до школи, у дворі грав з хлопцями у футбол. Завжди був чемним, і хорошим хлопцем", — додала сусідка.
За її словами, на фронт пішов добровольцем на початку квітня 2022 року, розповіла колишня дружина Сергія Клюки — Ірина.
Прощання із Сергієм Клюкою, 5 березня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
"Це було його рішення, і його воля. Воював у 36-му окремому стрілецькому батальйоні, котрий підпорядковується 61-шій окремій механізованій Сухопутних військ ЗСУ. Воював на Харківщині і Донеччині. Евакуаційним автомобілем вивозив поранених", — пригадала Ірина Клюка.
Загинув Сергій Клюка 27 липня 2024 року у Волноваському районі на Донеччині. Тіло воїна ідентифікували за ДНК-тестом. У нього залишилася мати та двоє неповнолітніх дітей: син та донька.
Портрет загиблого воїна Валентина Лучка, 5 березня 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Також прощалися з Валентином Лучком, до якого прийшли близькі, рідні та друзі. Анатолій Нагнибіда розповів, що знав Валентина понад 20 років і був його кумом. Пам'ятає його, як добру і чуйну людину.
"Чудовий батько і наставник. Неймовірно світла людина і достойний товариш. Захоплювався рибалкою. Мав золоті руки. Міг відремонтувати авто, зробити ремонт, прокласти електрику, полагодити сантехніку, укласти плитку. У себе вдома повністю зробив ремонт. Валентин Лучко ззовні був таким брутальним, але всередині неймовірно чуйним і добрим, з лагідним серцем", — пригадав Анатолій Нагнибіда.
Прощання із Валентином Левчуком, 5 березня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
За його словами, Володимира Лучка мобілізували у серпні 2023 року. Служив у протиповітряній обороні, над небом Старокостянтинова збивав "шахеди". Згодом пішов на фронт, і воював на Покровському напрямку.
Валентин Лучко загинув 13 червня 2024 року поблизу населеного пункту Красногорівка, на Донеччині. Тіло воїна ідентифікували за ДНК тестом, пояснив Анатолій. У нього залишилися батьки, сестра і двоє малолітніх дітей.
Поховали воїнів на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове у Хмельницькому.
