За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Портрет Олексія, який зник безвісти у квітні 2022 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
За півроку після зникнення сина Галина також здала ДНК. Згодом вони дізналися, що спочатку тіло сина поховали як "невідомого воїна"Поховання загиблих як «невідомих воїнів» — трагічна реальність війни, зумовлена значними пошкодженнями тіл, відсутністю документів або затримками з ДНК-ідентифікацією. Часто після експертиз рідні знаходять збіги, здійснюють ексгумацію та перепоховання. на цвинтарі у Дніпровському Краснопіллі. З березня 2023 року, після ексгумації Ексгумація — це процедура вилучення трупа (останків) із місця поховання для огляду, судово-медичної експертизи, ідентифікації або перепоховання. Вона здійснюється на підставі постанови прокурора (кримінальна справа) або дозволу місцевої влади (цивільна процедура). Процес вимагає дотримання санітарно-гігієнічних норм, залучення фахівців та часто — ритуальних служб. Приклади включають помилкові поховання замість полонених або поховання на меморіалах., воно зберігалося у морзі Харкова, розповіла Галина.
"Нам в морзі показали речі, які збереглися. Але з мого сина не було нічого. Тільки мене одне бентежило, що там були такі шкарпетки — гетри довгі. І лікарі сказали, що це з-за кордону. Я як глянула, а я такі висилала своєму сину. І в мене завжди ця думка була: "Люди, напевне він, напевне він".
Галина Кульчицька переглядає альбом із фотографіями, березень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
У вересні 2024 року по одному із тіл загиблого захисника відбувся збіг по ДНК батька, у січні 2025 року було підтвердження по ДНК тесту обох батьків, пригадала Галина Кульчицька.
"Я так плакала, я так кричала біля хати, що є збіг по татові, і вже є збіг мій. 31 січня мені телефонували, що є збіг з вами, 99,9%. Це ваша дитина".
Прапор із зниклим безвісти сином, якого чекала Галина, березень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
Галина Кульчицька розповіла, що весь час боялась поховати не свою дитину, але абсолютний збіг по тесту ДНК відкинув сумніви. У будинку Кульчицьких в Теофіполі досі зберігається "Альошкіна кімната".
"Сюди йдемо до Альошки. Всі йдуть одразу сюди, до Альошки. Це його кімната. І тоді, як хоронили, то привезли труну. І ми теж нікуди, а тільки сюди зайшли. Прощалися з ним, плакали. Та все одно — і до нині чекаю, сподіваюся, можливо, моя дитина десь знайдеться. Серце матері".
Поховали 31-річного воїна Олексія Кульчицького 7 лютого 2025 року — через два роки та 10 місяців після загибелі.
Галина розповіла, як шукала сина майже три роки, березень 2026 року, Хмельниччина. Суспільне Хмельницький
