За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Сімейний ліка. Суспільне Хмельницький
Віктор був у Донецькій, Луганській, Сумській і Харківській областях. Там працював із невідкладними станами людей.
"Це все на автоматизмі за роки праці, плюс стандарти надання невідкладної медичної допомоги в Збройних силах. У них є прописані протоколи. Ми самі навчалися, навчали наших бойових медиків для того, щоб все було правильно, вчасно і зберегло життя".
Віктор Климчук розповів, для нього це був не перший бойовий досвід, адже на схід України їздить з часів АТО.
"Перший виїзд був у 2016 році в складі першого добровольчого мобільного шпиталю, який формувався з 2014 року на базі Вінницького університету. У складі їхньої групи ми їздили на ротацію, надавали допомогу, як місцевому населенню, так і військовослужбовцям".
За його словами, робота під час повномасштабного вторгнення відрізняється від тієї, що була в АТО.
"Різниця – колосальна. Полягає і в тому, якою зброєю воюють: по нас і ми. У ті роки в більшості були кульові поранення, осколкових мало. Зараз навпаки: осколкових дуже багато, так, як ворог використовує всі види зброї, що в нього є: і дозволені, і заборонені всім світом".
Додому, на Хмельниччину, Віктор Климчук, повернувся вимушено – через обставини.
"Я готовий знову піти до війська. Звичайно це було б проблематично, бо сім’я б не відпускала. Але, думаю, вони мене зрозуміють".
