За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Господиня готує у печі різні страви, лютий 2026 року, Хмельниччина. Наталія Сташук
Понад 30 років у родині Наталії Сташук із села Коритне на Хмельниччині щотижня розпалюють піч. Там печуть житній хліб, готують борщі, голубці й налисники, а на свята — м’ясо та домашню ковбасу. Любов до приготування у печі жінка перейняла від матері й нині продовжує традицію, яку вважає символом сімейної пам’яті.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла Наталія Сташук.
Приготовлені страви у печі із борошна, лютий 2026 року, Хмельниччина. Наталія Сташук
Господиня Наталія разом із чоловіком нині тримають господарство. Коли їй було близько 20 років, перейняла від своєї мами Марії любов до приготування їжі в печі.
"У нас це було щоденне приготування сніданку і обіду, випікання житнього хліба на черені, пасок, булочок".
Випічка, яку господиня готує у печі, лютий 2026 року, Хмельниччина. Наталія Сташук
Спершу піч стояла в хаті, згодом чоловік з односельцями збудував літню кухню й переніс її туди, пригадала Наталія.
"Печі понад 30 років. Її трохи осучаснили — обклали плиткою, але принцип роботи залишився тим самим. На розпалювання печі не йде багато часу. Як дрова сухі — до хвилини і вже горять. Тоді ставлю горщики й каструлі в піч".
Щотижня підбілює і топить дровами піч, пояснила господиня.
"Для випікання найкраще підходять граб і ясен — вони довше тримають тепло. Для щоденних страв використовуємо різні дрова, які є в господарстві".
Паски, які господиня готувала до Великодня, Хмельниччина. Наталія Сташук
Традиційні сніданки у родині — картопля, деруни, пампушки, а обіди — борщі та юшки, розповіла Наталія Сташук.
"У нас у родині дотримуються власних назв: червоний борщ — буряковий, зелений — щавлевий, юшка — квасолева. Готують і каші — молочні або на бульйоні. Смак дуже відрізняється. Коли печу хліб, ковбасу, кров’янку або навіть голубці — аромат відчувається і на подвір’ї, і на вулиці".
На свята родина переважну більшість страв теж готує у печі, пояснила господиня.
"Готуємо м’ясо, голубці, холодець, домашню кров’янку, ковбасу, тушковану капусту, відбивні та котлети. Особливо смачні налисники . Рідні сестри і брат люблять ці страви — вони нагадують дитинство, коли готувала мама".
Випікання хліба, розповіла Наталія, це окремий ритуал.
"Напередодні о 19:00 розводжу тісто із залишків попередньої випічки у дерев’яній діжі. Наступного дня вимішую, даю тісту підійти до двох годин, формую буханці і саджаю на лопату в піч. На продаж нічого не готую — я б все роздавала. Хліб ніколи не продаю, кому потрібно, тому даю".
Мати Наталії, Марія, яка прищепила у жінки любов до печі, Хмельниччина. Наталія Сташук
Борщ у печі готується близько двох годин, пояснила господиня Наталія, поки вкипить м’ясо та квасоля. Дрова у родині заготовляють завчасно — у селі пічне опалення є у всіх, газу немає, лише в балонах , деякі використовують електроопалення, а в їхній хаті грубка обладнана паровим котлом.
"Хоча молодим процес здається довгим і незручним, я продовжую дотримуватися традицій. Посуд у сажі, але сучасні засоби миття значно полегшують роботу. Молоді то не цікаво, їм здається, що це довго і незручно. Але для мене це традиція і спосіб зберегти пам’ять про маму та бабусю. Завжди згадую маму, бо все це від неї. Так все йде з дитинства, від народження. Аромат хліба і печені неймовірний".
Господиня Наталія Сташук поділилась, що піч для неї є уособленням не лише кулінарії.
"Це для мене символ сімейної пам’яті, родинних традицій та смаку дитинства, який передається наступним поколінням. Поки буду мати сили — допоки буду готувати в печі. Моїм дітям подобаються страви з печі".
Господиня Наталія Сташук. Наталія Сташук
Авторка: Вікторія Мельник.
