За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Повернувся з російського полону в село Кудринці військовослужбовець Анатолій Палахай, липень 2025 року, Хмельниччина. Катерина Бойко
З російського полону в село Кудринці Хмельницької області повернувся військовослужбовець Анатолій Палахай. Він був у неволі майже два роки.
Про це Суспільне Хмельницький розповів друг захисника Петро Мазур.
Анатолій Палахай потрапив у полон у серпні 2023 року під час боїв у Донецькій області, липень 2025 року, Хмельниччина. Катерина Бойко
52-річний військовослужбовець Анатолій Палахай — житель Розсошанської громади. Він потрапив у полон у серпні 2023 року під час боїв у Донецькій області.
"Прийшла повістка, він не сидів, зразу пішов. Був у Рівному на полігоні, потім потрапив у частину, далі вийшли на позицію. Був сильний обстріл і все. Він поранений, є осколочок у лівому плечі, бо показував, а в нозі знизу наскрізне, то там вже зажило".
Петро розповів, що Анатолій спочатку перебував у полоні в колонії у Бєлгороді (РФ), потім у Луганську. У червні чоловік повернувся на Батьківщину під час одного з етапів обміну полоненими між Україною та Росією, про який домовлялися у Стамбулі 2 червня.
Анатолія Палахая зустріли в рідному селі Кудринці, липень 2025 року, Хмельниччина. Катерина Бойко
Після місяця реабілітації чоловік повернувся в Кудринці, де його зустріли земляки на вʼїзді.
"Все село зібралося. Два короваї в нас були, ми порізали їх і людям роздали. Один — трьох'ярусний. Староста вручила хліб і сіль. А я коровай — від своєї громади. Квіти були, люди дарували. Його рідня в нього біля дому накрила столик, зробили фуршетик. Гарно його зустріли. Я завідувач будинку культури, в мене колектив є, то ми ще й пісню йому заспівали. Дякувати Богу, настрій в нього добрий".
Анатолій перебував у російському полоні майже 2 роки, липень 2025 року, Хмельниччина. Катерина Бойко
Петро розповів, з Анатолієм 15 років працювали на одній роботі.
"Це мій хороший товариш, ми з ним їздили двоє на роботу, дахи перекривали. То я теж його провідував, коли він був у Хмільнику на реабілітації. А так Толя працював на різних роботах до мобілізації. У колгоспі був трактористом, а потім по будівництвам їздив".
За словами Петра, вірили, що Анатолій повернеться з полону, його чекали сестра, друзі та кохана.
"Вона його чекала, приїжджала до нього, коли він був у Рівному. На зустріч, як Толя повернувся, теж приїхала. От вже, мабуть, буде жінкою, бо поки ще не офіційно".
За словами товариша захисника, рідні знали, що Анатолій живий, бо про це повідомив інший військовий з їхнього села, який був з ним у полоні в одній колонії. Його обміняли раніше.
"І з Вінницької області теж звільнили полоненого, він знайшов сестру і сказав, що Толя дуже хороший дядько. Ну і односельчанин Василь теж розповів, то ми гарантія знали, що він живий. То той Василь сказав Толі, що його будуть зустрічати. То він здогадувався, але настрій хороший був. Сюрприз вдався, він був веселий, але було би ще краще, якби Толя зовсім не знав, що ми його чекаємо. Ото би був сюрприз".
Анатолія зустріли земляки біля вʼїзду в рідне село, липень 2025 року, Хмельниччина. Катерина Бойко
Зі слів Петра, Анатолій планує відпочити, повернутися до улюбленої справи — бджільництва та одружитися.
