За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Орденом “За мужність” посмертно нагородили трьох військових з Хмельниччини, червень 2025, Хмельницький. Хмельницька районна державна адміністрація
Орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно нагородили трьох військовослужбовців з Хмельницької області: старшого солдата Олександра Тихолаза, матроса Віталія Гандзюка та солдата Василя Василенка.
Про це розповів начальник Хмельницької районної військової адміністрації Костянтин Кордонський.
Орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно нагородили трьох військовослужбовців з Хмельницької області, червень 2025, Хмельницький. Хмельницька районна державна адміністрація
За його словами військові, яких нагородили, брали участь в бойових діях в Донецькій, Харківській, Херсонській та Курській областях.
"Вони — герої, завдяки яким Україна стоїть, бореться й не здається. У найзапекліших боях вони показали, що означає вірність присязі, що означає бути воїном світла у темні часи. Їхня відвага — це незламність духу українського народу. Ми маємо зробити все, аби їхні імена жили в серцях поколінь. Їхній подвиг — це заповіт нам, живим, бути гідними, сильними та єдиними", — розповів Костянтин Кордонський.
5 листопада 2023 року загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, травень 2023, Донеччина. Волочиська міська рада
Старший солдат Олександр Тихолаз народився 22 липня 1994 року в селі Бальківці Волочиського району Хмельницької області.
Навчався у Волочиській загальноосвітній школі №5. Після закінчення 9 класу вступив у місцеве професійно-технічне училище №5, там здобув професію маляра-плиточника.
Працював на цегельному заводі, був на заробітках закордоном. Потім знову повернувся на цегельний завод. Олександр був одружений та мав сина та доньку.
У липні 2023 року Олександра мобілізували до лав Збройних сил України.
5 листопада 2023 року загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.
У Олександа залишились батьки, дружина, донька та син, сестра та бабуся.
Віталій Гандзюк 20 серпня 2024 року на Донеччині отримав несумісні з життям поранення й загинув, липень 2024, Донеччина. Волочиська міська рада
Матрос 36 окремої бригади морської піхоти Віталій Гандзюк народився 30 січня 1994 року у місті Волочиську.
Навчався в місцевій загальноосвітній школі № 5. Технічну освіту здобув у Волочиському училищі. Вивчився на столяра.
Віталій був одружений, мав доньку та сина.
Він працював на Волочиському машинобудівному заводі. Захоплювався футболом, грав за команду підприємства.
Останнє місце його роботи до служби було у Волочиській філії ПАТ «Хмельницькгаз».
У жовтні 2022 року Віталія мобілізовували до лав Збройних сил України. Захищав країну на Донеччині та Харківщині.
20 серпня 2024 року отримав несумісні з життям поранення й загинув.
Василь Василенко загинув на Херсонщині 14 жовтня 2022 року від кулі снайпера, вересень 2022, Херсонщина. Волочиська міська рада
Солдат-стрілець Василь Василенко Народився 19 квітня 1975 року в селі Кривачинці Волочиського району. З малих літ ріс без батька. Допомагав матері та сестрі.
Закінчив Кривачинецьку школу, згодом Волочиське професійно-технічне училище. Пройшов строкову службу в Збройних силах України. Працював на різних роботах у себе в області, був на заробітках закордоном.
Василь був одружений, мав сина та доньку.
У 2014 році хотів добровільно долучитися до війська, але тоді йому відмовили у військоматі, через стан здоровʼя.
Після повномасштабного вторгнення росіян, 25 лютого 2022 року пішов знову добровільно у військкомат. Не попередив про свій вибір родину.
З липня служив у 86 окремому батальйоні територіальної оборони 106 окремої бригади ТрО.
Василь брав участь в боях під Балаклією. Разом з побратимами звільняли Куп’янськ. Воював у Миколаївській області.
Він загинув 14 жовтня 2022 року від кулі снайпера.
