За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Зі слів Галини, головне у страві – правильно приготовлена начинка, березень-2026 року. Суспільне Хмельницький
Зі слів Галини, головне в цій справі — правильно приготовлена начинка. На Поліссі — це пшоно з маком, у Більчині — квасоля.
"Намочували, варили, а розтирали в макітрі. Дерев’яний човпан. І бабуся її розчовпувала, розтирала в макітрі. Вона тоді набагато смачніша. І завжди таке було поняття в них, що має бути квасоля не біла, а кольорова, рябенька. І ще додавали туди мак, ціленький. Це, казали, не так для смаку, як для краси".
Опіканці часто подають до борщу та супів, березень-2026 року. Суспільне Хмельницький
Галина пригадала, була зовсім маленькою, коли бабуся вчила готувати опіканці. Але її поради запам’ятала добре.
"Спершу треба додати цукор, а потім трішечки солі, щоб відтінити смак. І він такий солодкуватий, але не солодкий, як пиріжок".
Галина починає готувати опіканці.
"Починаємо замішувати наші опіканчики. Виливаємо кисле молочко. Соду гашу оцтом. Кидаємо яєчко, розмішуємо. Кидаємо трішечки цукру і солі. Замішуємо тісто так, щоб воно не було туге".
Галина та її мати Олена разом готують опіканці, березень-2026 року. Суспільне Хмельницький
Олена, мати Галини, розповіла, її мати часто співала, коли готувала.
"Співали ті пісні, що і наші мами, а її бабуня. "Виглядає мати сина".
Жінки розповіли, опіканці — одна з улюблених сімейних страв.
"Вона дуже хороша до супів, до борщу. От як є борщ, завжди хочеться опіканця. Бабуся натирала часнику. Часник змішувала з олією і перетрясала все в цій макітрі. В одній макітрі стояли з часником, в іншій – без нього. З часником – їли до борщу. А так дітвора брала в руки – без часнику".
Авторка: Оксана Снігур.
