За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Піднімались на Говерлу 20 учасників. Андрій Єрмолаєв
Піднятися на засніжену Говерлу ветеран російсько-української війни Андрій Єрмолаєв вирішив, аби перевірити власні сили.
"Як я кажу, для двоногих таке заняття, хобі. То як ми можемо проігнорувати. Треба спробувати, а тоді вже казати — ні, я цього не тягну, або — бач, я це теж можу потягнути".
Зі слів чоловіка, сходження організував один із фондів підтримки ветеранів з ампутаціями. Підіймалися вдвадцятьох.
"Один земляк наш, також ампутант, піднявся. Ще один – 400 метрів – у нього висока ампутація, там просто ковзанка була, не піднявся. Я в складі четвірки піднявся на 1450 метрів".
Як розповів Андрій, піднімався на гору, аби перевірити власні сили. Андрій Єрмолаєв
Андрій Єрмолаєв зізнався, ще раз пересвідчився, що ампутація — не вирок. Праву ногу він втратив під час оборони Бучі. На другій – зробили понад два десятки операцій. Згадує, що тоді відчув.
"Зразу як помацав і зрозумів, у голові просто промайнуло: "О, немає". Значить так і буде. Усе. Зрозуміло, що позитиву тут ніякого немає, але на цьому зациклюватися. Голова то на місці".
Як розповів Андрій, повернутися на службу, де був з 2019, не зміг. А от за кермо сів за кілька місяців.
"Місяці за три-чотири я поїхав край за очі купляти бус, щоб займатися волонтерством. Поїхав, перегнав машину на автоматі. І от я їжджу. Ноги немає – але це не вирок".
Андрій Єрмолаєв вважає, що втрата ноги – це не вирок. Андрій Єрмолаєв
Андрій Єрмолаєв був на Донеччині, Харківщині, і кермував сам.
"Це ж моя машина. Як я можу комусь довірити? Без питань. Ну і відстань трошки є. До трьох тисяч кілометрів коло. За кермом я відчуваю себе так, як було колись. Задоволення, плюс комунікація. Мені треба куди завгодно, я сам собі хазяїн — сів і поїхав".
