За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Жителі Хмельниччини, які загинули під час Революції гідності. Суспільне Хмельницький
Сьогодні, 20 лютого, в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. Серед 107 людей, які загинули під час Революції гідності, було десять жителів Хмельницької області.
Їхні історії зібрали у Національному меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні — музеї Революції гідності.
Сергій Бондарчук
Сергій Бондарчук з перших днів Євромайдану брав участь в акціях протесту у Києві разом із дружиною Тетяною. Старокостянтинівська міська рада
Сергій Бондарчук народився 9 вересня 1961 року в селі Губин Старокостянтинівської громади. Після закінчення школи вступив на фізико-математичний факультет Кам’янець-Подільського педагогічного інститутуНині Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка.. Працював вчителем, крім того, займався громадською діяльністю. Зокрема, очолював міську організацію Конгресу українських націоналістів, був головою Старокостянтинівської міської організації Всеукраїнське об'єднання (ВО) "Свобода". 2012 року балотувався від об’єднання до Верховної ради, але не пройшов, того року став помічником-консультантом нардепа Ігоря Сабія. Сергій Бондарчук був членом виконкому Старокостянтинівської міськради та членом ради сприяння розвитку освіти міста Старокостянтинова.
Сергій Бондарчук з перших днів Євромайдану брав участь в акціях протесту у Києві разом із дружиною Тетяною. Після побиття мітингувальників 30 листопада 2013 року на столичному майдані Незалежності організовував акції у Старокостянтинові. 20 лютого 2014 року чоловік допомагав виносив на Інститутській у Києві з-під обстрілу поранених майданівців. Того ж дня сам був поранений, унаслідок чого загинув.
Микола Дзявульський
Учасник Революції гідності Микола Дзявульський упродовж життя працював у галузі освіти. Небесна правда
Микола Дзявульський народився 1 вересня 1958 року в родині репресованих, які перебували на засланні у селі Чагерне Ємельянівського району Красноярського краю РРФСРРосійська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка.. 1962 року родина Дзявульських повернулася в Україну — село Верба, що на Рівненщині. Після закінчення місцевої школи працював електромонтажником на Шепетівському деревообробному комбінаті. Згодом проходив строкову військову службу, а після вступив до Луцького державного педагогічного інститутуНині — Волинський національний університет імені Ле́сі Украї́нки. імені Лесі Українки, де здобув спеціальність учителя біології та географії.
Микола Дзявульський працював у галузі освіти. Крім того, у 1994-1998 роках був депутатом Шепетівської міськради. Також став членом "Просвіти""Просвіта" — це .. Чоловік брав участь у громадсько-політичному житті Шепетівки, зокрема, в 2012 році став помічником-консультантом нардепа Ігоря Сабія та членом ВО "Свобода". Окрім цього, був керівником Шепетівської міської громадської організації Товариство політичних в’язнів, репресованих і членів їхніх сімей.
Микола Дзявульський приїхав у Київ після побиття мітингувальників на майдані Незалежності в ніч на 30 листопада 2013 року. Брав участь в акціях протесту. Чоловік загинув 20 лютого 2014 року від вогнепального поранення.
Олександр Клітинський
Олександр Клітинський долучився до столичного Євромайдану й записався до Самооборони у грудні 2013 року. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – музей Революції гідності
Олександр Клітинський народився 15 травня 1988 року в селі Чернелівці Деражнянської громади. Після закінчення школи здобув фах електрозварювальника. Чоловік працював на різних роботах.
Олександр Клітинський долучився до столичного Євромайдану й записався до Самооборони у грудні 2013 року. 18 лютого 2014 року під час конфлікту зі спецпризначенцями отримав травми ніг. Під час штурму Майдану в ніч проти 19 лютого Будинок Федерації профспілок України підпалили. Олександра востаннє бачили на сьомому поверсі. Після ліквідації пожежі знайшли два обгорілі тіла. Одного ідентифікували за ДНК-експертизою, іншого, як невідомого, поховали на Аскольдовій могилі в Києві. 8 липня 2014 року за допомогою аналізу ДНК підтвердили, що неідентифікований загиблий — Олександр Клітинський.
Анатолій Корнєєв
Анатолій Корнєєв брав участь в акціях Революції гідності у Кам’янці-Подільському та Києві. Небесна правда
Анатолій Корнєєв народився 23 січня 1961 року в селі Цвіклівцях Кам’янець-Подільської громади. Після закінчення школи вступив до Кам’янець-Подільського вищого військово-інженерного командного училищаНині навчальний підрозділ Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.. Отримавши звання лейтенанта, служив у групі радянських військ у Німеччині, згодом — у Росії. На початку 1990-х років повернувся в Україну. Працював на Кам’янець-Подільському хлібокомбінаті. Згодом разом із родичами організував тепличне господарство. 2010 року його обрали головою Рудської сільської ради.
Анатолій Корнєєв брав участь в акціях Революції гідності у Кам’янці-Подільському та Києві. 19-22 січня 2014 року на вулиці Михайла Грушевського у Києві одержав травму ноги. 20 лютого 2014 року взяв участь у наступі вулицею Інститутською у Києві. Тоді він загинув від поранення у серце.
Артем Мазур
18 лютого 2014 року Артем Мазур брав участь у “мирному наступі”, коли протестувальники вирушили з Майдану до Верховної ради у Києві. Небесна правда
Артем Мазур народився у Хмельницькому 6 серпня 1987 року. Після закінчення школи навчався в училищі, де здобув фах автослюсаря. Після строкової військової служби працював спеціалістом із логістики, охоронцем.
Наприкінці 2013 року долучився до Євромайдану. 18 лютого 2014 року Артем Мазур брав участь у "мирному наступі", коли протестувальники вирушили з Майдану до Верховної ради, щоб на сесійне голосування винесли законопроєкт щодо змін у Конституції України. Тоді він отримав травми від осколків гранати. Його доставили до Київської міської клінічної лікарні. Після перебування у комі чоловік помер 3 березня 2014 року.
Олександр Подригун
Уперше Олександр Подригун вийшов на Майдан після побиття мітингувальників у середмісті столиці 30 листопада 2013 року. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – музей Революції гідності
Олександр Подригун народився 23 січня 1972 року в селі Залужжя Білогірської громади. Після закінчення школи навчався в училищі. Працював на приватному підприємстві у Білогір’ї. Після строкової військової служби поїхав у Київ, там працював різних роботах.
Уперше Олександр Подригун вийшов на Майдан після побиття мітингувальників у середмісті столиці 30 листопада 2013 року. Наразі точної інформації про обставини загибелі чоловіка немає. Ймовірно, брав участь у подіях 18-20 лютого 2014 року. Його знайшли 21 лютого з черепно-мозковою травмою, проте врятувати його не вдалось.
Людмила Шеремет
19 лютого 2014 року Людмила Шеремет загинула унаслідок стрілянини під стінами Управління СБУ в Хмельницькій області. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — музей Революції гідності
Людмила Шеремет народилася 21 листопада 1942 року в Макіївці на Донеччині. Працювала лікарем. У 1969 році разом з сімєю переїхала у Хмельницький. Жінка долучалась до акції під час Революції гідності у Хмельницькому. 19 лютого 2014 року пішла до будівлі Управління СБУ в Хмельницькій області, де сталася стрілянина, унаслідок якої вона була поранена у голову. У непритомному стані жінку доправили до лікарні, де зробили операцію. Проте вона померла 22 лютого, їй був 71 рік.
Дмитро Пагор
19 лютого 2014 року під будівлею Управління СБУ у Хмельницькій облатсі, де була стрілянина, Дмитро Пагор отримав смертельне поранення у голову. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — музей Революції гідності
Дмитро Пагор народився 10 квітня 1992 року в селі Хропотова Чемеровецької громади. Здобував освіту в Подільському державному аграрно-технічному університетіНині — Подільський державний університет. за спеціальністю "Автомобільний транспорт". Працював на автозаправці у Хмельницькому. Чоловік долучався до мітингів під час Революції Гідності у Хмельницькому. 19 лютого 2014 року під будівлею місцевої СБУ, де була стрілянина, він отримав поранення у голову. Його доправили до лікарні, проте помер від отриманих травм. Дмитрові Пагору був 21 рік.
Віталій Васільцов
Віталій Васільцов долучався до Євромайдану з грудня 2013 року. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — музей Революції гідності
Віталій Васільцов народився 16 листопада 1977 року в Летичеві. Після закінчення школи проходив строкову військову службу, брав участь в операції з підтримання миру в придністровському регіоні Молдови. Після армії вступив до Уманського аграрного університетуНині — Уманський національний університет садівництва., тоді навчався в аспірантурі, в 2004-2005 роках відкрив власний бізнес.
З грудня 2013 року Віталій Васільцов долучався до Євромайдану. Під час конфлікту на вулиці Михайла Грушевського у Києві у чоловіка влучила гумова куля. Він загинув 18 лютого 2014 року від поранення у живіт.
Володимир Чаплінський
Володимир Чаплінський загинув 20 лютого 2014 року під час стрілянини по мітингувальниках по вулиці Інститутська у Києві. Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — музей Революції гідності
Володимир Чаплінський народився 13 січня 1970 року в селі Степок Житомирської області. Разом з батьками жив Мурманській області Росії. Згодом переїхав у Київську область до дідуся та бабусі. Закінчив Нетішинське училище, де здобув спеціальність "електромонтер з обслуговування обладнання". Після навчання проходив військову службу. Згодом працював монтером з обладнання на Київському картонно-паперовому комбінаті в Обухові. Також мав власну справу.
Володимир Чаплінський приїхав на Майдан у Київ 2 грудня 2013 року. 25 грудня чоловік став членом Всеукраїнського об’єднання "Майдан". Він загинув 20 лютого 2014 року під час стрілянини по мітингувальниках по вулиці Інститутська.
