За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Артем Галкин загинув за день до свого 31 дня народження, 31 грудня 2025 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Мама Героя Катерина Карєлова розповіла, звістка про повномасштабне вторгнення застала сина за кордоном. Повернувшись додому, він пішов добровольцем на фронт.
"Він мені написав: "Мама, я їду на фронт, бо війна почалася. Хто як не я? Я військовозобов’язаний, я служив в армії".
За словами матері, Артем Галкин захищав країну з квітня 2022 року. Вже під час служби познайомився з майбутньою дружиною Юлею.
"Артем був для мене людиною в імені якої всі букви з великої. Це людина, яка тече в мені. Людина, яка живе в мені. В думках, в серці, на душі. Це половиночка моя. Справжній чоловік".
Дружина розповіла, що так і не встигла сказати Артему, що він стане татом. На початку серпня 2024 року рідним сповістили, що захисник зник безвісти.
"В нього було три бажання. Те, щоб я стала його дружиною, залишити після себе когось і щоб я була щасливою. Але щасливою я вже не буду без нього".
Рідні шукали Артема майже півтора року, сподіваючись, що він може бути в полоні, за словами дружини Юлії. Виходили на акції підтримки військовополонених та безвісти зниклих, їздили до місць обміну, сподіваючись, що хтось бачив Артема. Нещодавно підтвердили — чоловік загинув на Покровському напрямку поблизу Водяного 4 серпня 2024 року — за день до свого тридцяти одноріччя.
В Артема Галкина залишилися дружина, донька, мама.
Із Артуром Томащуком попрощалися сьогодні, 31 грудня 2025 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький
Побратим Артура Томащука Вадим розповів, що воїн був сиротою. Він служив на Донецькому напрямку.
"Він прийшов до нас в частину, я так зразу до нього душою прикипів, сином своїм називав. Він працював то на "Бакалії", тут фірма, то в охороні. Такий працьовитий, машини ремонтував, такий простий, хороший хлопчина, англійською займався".
За словами подруги Олесі, на початку повномасштабного вторгнення Артур Томащук разом зі своїм найкращим другом пішли добровольцями на фронт.
"Навіть не обговорювалося те, що вони не підуть. Вони мені однозначно обоє заявили про те що все можеш нас не відмовляти ми вже у військкоматі, через дві години в нас автобус на навчальну точку збору".
У Артура Томащука залишилися дружина та син.
Поховали обох Героїв на Алеї Слави в мікрорайоні Ракове.
