“Навіть на передовій був на постійному зв’язку з громадою”: історія поліцейського офіцера з Хмельниччини Андрія Ніжника

За інформацією: Суспільне Хмельницький.

Поліцейський офіцер громади з Нетішина Андрій Ніжник. Поліція Хмельницької області

Сім років тому у Нетішині на Хмельниччині створили службу поліцейських офіцерів громади. Капітан поліції Андрій Ніжник забезпечує порядок у місті-супутнику Хмельницької АЕС уже 5 років. Крім того, він тільки нещодавно повернувся з передової, де воював у складі зведеного батальйону Нацполіції "Захід".

Службу в правоохоронних органах Андрій Ніжник розпочав у 2011 році. Тоді вступив до Національної академії внутрішніх справ. Після закінчення навчання почав працювати в Нетішині дільничним. Коли в області почала формуватися служба поліцейських офіцерів громади, подав свою кандидатуру. Тож на цій посаді працює уже п’ятий рік.

"Наше місто доволі специфічне. Оскільки на території розташована атомна електростанція, безпека тут — в пріоритеті. Можна сказати, що поліція в місті постійно на посиленому режимі, а з початку війни — тим більше".

Андрій Ніжник воював у складі зведеного батальйону Нацполіції “Захід”. Поліція Хмельницької області

Восени 2022 року Андрій вперше поїхав у ротацію на Харківщину. Це були населені пункти Великий Бурлук та Вовчанськ.

"Території тільки звільнили від росіян, і люди мали відчути, що перебувають під захистом. Оскільки лінія "102" там не працювала, поліцейські здійснювали постійне патрулювання, обходили двори, запитували, в кого які проблеми та що потрібно".

Друга ротація на передову була вже у 2024 році. Цього разу Андрій Ніжник воював у складі зведеного батальйону Нацполіції "Захід" на Донеччині та Сумщині.

"Під час крайньої ротації ми вже стояли пліч-о-пліч із ЗСУ та виконували практично ті ж функції: здійснювали авіарозвідку, удари безпілотниками, вели ближні бої з ворогом. На жаль, у тій ротації ми втратили бойових побратимів. Один із них — поліцейський офіцер громади з Полонного Вадим Король".

Попри всю складність ситуації на фронті, Андрій завжди був на зв’язку з громадою і за можливості вирішував проблеми дистанційно або ж скеровував людей до своїх колег, які залишились у Нетішині.

"Найбільшою підтримкою для мене у тих непростих умовах була сім’я — дружина та двоє дітей".

Новини Хмельницького