За інформацією: Суспільне Хмельницький.
У межах проєкту для ветеранів війни організували заняття з художньо-постановочного мистецтва, червень 2025, Хмельницький. “НАСскріз”/Facebook
У Хмельницькому обласному академічному музично-драматичному театрі імені Михайла Старицького реалізовують проєкт "Арттерапія театром "НАСскрізь". Його мета — підтримати ветеранів війни завдяки творчим заняттям.
Про це в етері Українського Радіо Хмельницького розповіла керівниця літературно-драматургічної частини театру Марина Бортник-Гулевата.
Ви не вперше реалізовуєте подібні ініціативи. Раніше була арттерапевтична постановка "Лінія для життя". Новий проєкт — це її продовження чи інший напрям?
Це зовсім інший проєкт, хоча "випливає" з попереднього. Коли ми працювали над постановкою "Лінія для життя", заснованою на позитивних спогадах військових, побачили, що найбільшу терапевтичну дію це мало саме для тих, хто ділився своїми історіями.
До прикладу, Ярослав із позивним "Багнет" зараз продовжує свою музичну кар'єру, розвивається. Нещодавно збирав кошти на створення альбому. Він зацікавився нашим новим проєктом. Був на одному із занять, після чого розмірковує, чи долучиться до майбутньої вистави як учасник. Ми можемо стверджувати, що творчість допомагає йому адаптуватись до мирного життя.
Військовий Дмитро Мельничук до війни був режисером-постановником, працював у нашому театрі, ставив виставу "Божевільна ніч або №13". З початку повномасштабного вторгнення вступив до лав ЗСУ. Під час служби надсилав відео з Донецької області для нашої вистави, де було чутно вибухи. Це стало для нього поверненням до своєї акторської, режисерської роботи.
У чому суть нового проєкту?
Ми вирішили створити виставу за участю самих ветеранів. Вони будуть не тільки акторами, а ще й створюватимуть, можливо, сценографію, якщо їм це буде потрібно, писатимуть вірші, пісні до вистави, тому що це може їм допомагати. Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Хто буде режисером постановки?
Режисером-постановником буде Дмитро Гусаков — головний режисер нашого театру. Він теж ветеран війни, тому що з перших днів повномасштабного вторгнення вступив до тероборони, але вже через рік був демобілізований і повернувся до своєї творчої професії.
У межах проєкту стартували арттерапевтичні заняття. Скільки їх буде, і для чого вони потрібні?
Необхідні, щоб ветерани зрозуміли, як на них впливає сила мистецтва. Якби ми їх зупинили на вулиці й сказали: "Ідіть, будемо грати у нас виставу". Вони б відповіли: "Ви не нормальні, де я, а де театр". А так вони приходять на заняття і навіть приводять з собою знайомих. Ми запланували 10 арттерапевтичних занять, щоб вони зрозуміли, як мистецтво може впливати, розвантажувати емоційно і психологічно.
Відбулось одне заняття з художньо-постановочного мистецтва. На ньому було понад 20 ветеранів. Вони створювали реквізит: розмальовували овочі, фрукти до вистав, хтось з пінопласту робив машинку, хтось — квіти. Тактильні вправи руками допомагають розвантажитись. Робота з пензликами, фарбами сприяє емоційно-психологічному розслабленню.
У межах проєкту запланували два заняття з вокалу. Перше вже відбулось. Також буде два з хореографії. Їх проводитиме наш хореограф Юрій Саввон. У липні, ближче до самої постановки вистави, до репетиційного процесу, плануємо два заняття з акторської майстерності й сценічної мови. Їх проводитиме наш головний режисер театру Дмитро Гусаков.
Створена вистава буде постійною частиною театрального репертуару?
Хочемо, щоб вона була на постійній основі. Коли ветерани грають на сцені, відбувається обмін енергією з публікою. Вони отримують позитивне зарядження, відчувають, що потрібні, важливі, зайняті й до чогось дотичні. Сподіваємось, що, можливо, ветерани в майбутньому захочуть стати акторами в нашому театрі.
Окрім колективу театру Старицького, хто ще долучився до проєкту?
У нас в команді є консультант — ветеран Андрій Одаренко. Він не здається, його силі духу можна тільки позаздрити. Андрій один із тих, хто надихнув мене на створення цієї ідеї. Він був у нас консультантом і у виставі "Лінія для життя". Одну із його історій ми взяли для неї.
Потім ми обговорювали, що у нас вийшло. Він сказав: "Чому б нам не спробувати зробити виставу за участю самих ветеранів?". Я відповіла: "Їх дуже важко дістати зі своїх мушель, вони закриваються". Але він запропонував допомогу. Як практика показує, це можливо, коли робиш разом.
Крім того, до проєкту долучили психологиню Марину Маліновську з громадської організації "Інститут психосоматики та травмотерапії". У нас вже третій спільний проєкт. Перед початком арттерапевтичних занять вона разом з Андрієм провели нам майстер-клас, як спілкуватися з ветеранами, військовими, як не тригерити, як налагоджувати співпрацю, як розвивати діалог, щоб вони не закривались.
Про що буде майбутня вистава, створена в межах проєкту "НАСскрізь"?
Майбутня вистава не буде про війну. Ми довго обирали матеріал. Коли писали попередню постановку "Лінія для життя", то чули від багатьох військових, щоб це було тільки не про війну. Тому нова вистава буде про інше. Вона має максимально розкрити творчий потенціал учасників, їхні акторські здібності. Ми хочемо створити такий своєрідний жанровий мікс.
До постановки увійдуть:фрагмент зі світової класики, зокрема, з комедії В. Шекспіра "Дванадцята ніч". Там дуже багато смішних моментів. Також буде фрагмент з української класики, теж комедійний, ще обираємо конкретну п'єсу. Використаємо елементи драматургії абсурду, можливо, з "В очікуванні Ґодо". Також буде сучасна драматургія й уривки з мюзиклу або опери. Музику до вистави створює наш гурт "Stanza", композитор — Андрій Журба. Він працював над "Лінією для життя".
Коли плануєте прем’єру?
Прем’єру готуємо на початок жовтня. У червні-липні у нас терапевтичні заняття, у серпні-вересні — репетиційний період, робота з режисером.
Авторка: Інна Ніколаєва
