За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Фото: Павло Дзіковський
41-річний хмельничанин Павло Дзіковський під час мінометного обстрілу отримав поранення на Донеччині. Осколок потрапив у шию. Після двох операцій та реабілітації його визнали обмежено придатним.
Попри майже недіючу праву руку чоловік продовжив службу в тилу. Зараз працює в обласному військкоматі.
41-річний хмельничанин Павло Дзіковський на фронт потрапив по мобілізації у квітні 2023 року.
"Я не був військовим, лише строкову службу проходив. І я реально розумів куди я йду і що там відбувається, бо багато хто з родини вже служив. Було страшно. Але, вважаю, що то нормально".
Павло Дзіковський з дружиною та двома дітьми на відпочинку у Карпатах, 2019 рік. Фото: Павло Дзіковський
Після тижневого навчання у Житомирі його та інших чоловіків відправили на навчання до Англії. Там інструктори протягом 35 днів допомагали військовим опановувати нові навички, які потрібні на війні. По завершені навчання Павла відправили на Лиманський напрямок, що на Донеччині. Там він потрапив до першого 95 десантно-штурмового батальйону.
"В перші тижні ми пройшли там бойове злагодження. На позиціях вже були військові, то ми знайомилися з ними вчилися взаємодіяти".
Павло був на позиціях у Срібнянському лісництві. Це на межі Донецької та Луганської областей. Кожні два-три дні виходив на нуль. Зізнається, що спочатку його охоплював страх. А потім потроху звикнув до тієї атмосфери.
Павло Дзіковський під час навчань в Англії, 2023 рік. Фото: Павло Дзіковський
"Обстріли там постійні. Якщо дві години тиші, то це починало лякати. Вдень – міномет, танчик щодня працював. По дальніх позиціях працювала авіація: один гелікоптер та літак. Було таке, що й фосфор вночі закидали. Нам просто щастило, що вітер не на наші позицій дув".
24 липня 2023 року Павло разом з побратимами облаштовував нові позиції. Тоді росіяни відкрили мінометний вогонь і Павла разом з побратимом поранило уламками.
"Десь в обід почався мінометний обстріл. Я тоді перебував на краю окопу і мені прилетіло тоді в ногу і шию. Моєму побратиму з суміжного підрозділу кисть ноги розбило осколком".
Тоді по рації передали, що є двоє трьохсотих і до поранених бійців відправили евакуаційну групу.
"Щоб ви розуміли, небо у цій місцевості було під контролем російських дронів. І дуже складно як зайти так і вийти з тих позицій. Якщо ті дрони помічали нас, то одразу крили мінометами. Але евакуаційній бригаді вдалося нас витягти".
Першу медичну допомогу Павлу надали по дорозі. Потім відвезли до Краматорська. А після, на евакуаційному потягу, військовослужбовця доправили в Дніпро.
На знімку МРТ показало уламок в шиї Павла Дзіковського після поранення під час мінометного обстрілу, 2023 рік. Фото: Павло Дзіковський
"Ногу мені трохи зачепило, нічого серйозного, а от із шиєю була проблема. В ній застряг уламок, який задів хребець і трохи його розтрощив, ще й нерв пошкодив".
Павлу зробили дві операції. Уламок вдалося витягти з другої спроби. Втім, у військовослужбовця виникли ускладнення – у нього оніміла рука. Він майже не міг нею рухати. Понад два тижні боєць перебував на реабілітації в Дніпрі, потім — у Черкасах та у Житомирі. Після цього Павло пройшов медичну комісію, яка визнала його обмежено придатним. Тож військовослужбовець вирішив подовжити службу в тилу у рідному місті. На початку 2024 року влаштувався працювати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Хмельниччині.
Через ушкоджений нерв у Павла і зараз майже не рухається права рука. Лікарі не дають прогнозів щодо повного її відновлення. Втім, як каже Павло, головне, що живий.
