За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Десантник В’ячеслав Собко, вересень 2024. Поліція у Хмельницькій області
43-річний В'ячеслав Собко з Хмельниччини три роки був контрактником 95 десантно-штурмової бригади. За 3 місяці до повномасштабного вторгнення його бригаду для виконання бойових завдань передислокували на територію Донеччини. Згодом воював на Харківщині та Донеччині. Був водієм броньованого авто.
Ранок 24 лютого 2022 року застав В'ячеслава Собко на спостережному пункті на Донеччині.
"Ми стояли на позиції в районі Зайцевого. Для мене була звичайна ніч, я був якраз на чергуванні. А коли о восьмій ранку нас поміняла інша зміна, старший сказав: беремо БК і йдемо назад на позиції, укріплюємося, посилюємо".
26 лютого 2022 року його 95 десантно-штурмову бригаду з Донеччини перекинули на Харківський напрямок.
В’ячеслав Собко разом з побратимами на сході України. Суспільне Хмельницький"Розділювалися на групи та почали відбивати річку Сіверський Донець. Я по штату був водієм. Моя задача була возити хлопців, БК, продукти на позиції. Два рази мою машину підбивало. Дрони вели та тоді й "Орлани" їхні – один злітає другий сідає, і так 24/7".
Їздив за кермом броньованого автомобіля "Дозор Б", розповів воїн.
Броньований автомобіль, на якому їздив В’ячеслав Собко. В’ячеслав Собко"Раз колеса спустило осколками, другий раз майже пряме в мотор попадання було. Танками лупило добряче та уламків багато було. На дисках приїхав, на спущених колесах".
У травні й червні 2022 В'ячеслав Собко воював поблизу населеного пункту Довгеньке Ізюмського району на Харківщині.
В’ячеслав Собко на сході України. В’ячеслав Собко"Тоді авіація нас дуже крила. І так само артилерія. Страшно було. Просто їдеш і не знаєш, повернешся чи ні". Найстрашніше на війні — товаришів втрачати. Час назад його вивіз, а вже кажуть їхати забирати – це саме тяжче.
15 серпня 2023 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, якої практично не пам'ятає.
В’ячеслав Собко на одній з вулиць хмельницького, вересень 2024. Суспільне Хмельницький"Я горів, ми везли паливо і була аварія. Я дивом вижив. Зі Слов'янська на Лиман дорога. ДТП, я не знаю, я не пам'ятаю, той день взагалі з пам'яті стерся".
До контузій додалися важкі опіки, каже військовослужбовець. Отримав ІІ групу інвалідності й два місяці тому перевівся до відділення районного ТЦК в Ізяслав, звідки родом. Там і продовжує службу.
