Над їх могилами майорітиме синьо-жовтий стяг: життя трьох захисників з Хмельниччини обірвалося на війні

Вічна шана полеглим Героям… Фото: Дунаєвецької міської ради

Попрощалися із захисниками з Красилова, Дунаївців та Шепетівщини.

На Хмельниччині попрощалися із полеглими на російсько-українській війні Героями. В останню дорогу провели захисників в Красилові, на Шепетівщині та в Дунаївцях.

Учора, 21 жовтня, Красилівська громада живим коридором пам’яті та шани провела в останню дорогу полеглого воїна-захисника – солдата Віктора Горіна з села Дружнє.

«Герой боронив нашу країну від ворога, захищав наш рідний край від зловісного загарбника. Патріоту, справжньому українцю, солдату Віктору Горіну назавжди 45 років…», – повідомляють у Красилівській громаді.

Панахида за загиблим Героєм відбулась у храмі Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ села Дружне. Поховали Воїна зі всіма військовими почестями на кладовищі у рідному селі.

Красилівська громада провела в останню дорогу полеглого воїна-захисника Віктора Горіна. Фото: Красилівської міської ради

На Дунаєвеччині учора, 21 жовтня, прощалися із захисником України Денисом Миколайовичем Зайцем.

«14 жовтня 2024 року стало трагічним днем для всієї Дунаєвецької громади. В цей день, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Максимільянівка на Донеччині, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу, загинув командир відділення безпілотних авіаційних комплексів, молодший сержант Денис Заєць. 30 років… Молодий, з планами та вірою у майбутнє. У розквіті життя, не дожив до Перемоги, яку так відчайдушно виборював…», – розповідають про Героя в Дунаєвецькій міській раді.

На Дунаєвеччині прощалися із захисником України Денисом Зайцем. Фото: Дунаєвецької міської ради

Денис народився 7 червня 1994 року в Дунаївцях. Навчався у Дунаєвецькій гімназії №1, закінчив її із відзнакою. Згодом Денис вступив до Львівської політехніки, але пізніше перевівся до Київського політехнічного інституту.

У січні 2023 року Денис став на захист України від ворога. Кажуть, для своїх побратимів він став більше, ніж просто товаришем по зброї. Денис був братом, опорою в найважчі хвилини, завжди готовим прийти на допомогу.

«Ворогам він був невблаганною карою, невтомно виконуючи свої обов’язки як командир відділення безпілотних авіаційних комплексів. Влітку цього року Денис отримав подяку за сумлінну службу, а 5 вересня був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — Нагрудним знаком «Золотий хрест» за мужність і відданість справі», – розповідають про Героя.

Прощались із бійцем рідні, близькі, друзі, однокласники, усі небайдужі, які прийшли віддати шану й схилити голови за найвищу жертву нашого земляка в ім’я батьківщини. Живим з фронту на свого Героя з нетерпінням чекали мати, бабуся, дідусь та брат. Поховали Дениса з усіма почестями під оркестровий гімн України та залпи почесної варти у рідному місті, де тепер над його могилою навіки майорітиме синьо-жовтий стяг.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

А в Судилківській громаді на Шепетівщині 21 жовтня в останню земну дорогу провели жителя села Городище, оборонця рідної землі, Героя-захисника України Олександра Миколайовича Нижнього.

Як повідомляють в Судилківській сільській раді, Олександр народився 8 грудня 1979 року в селі Городище. Тут пройшло дитинство, тут навчався у місцевій школі. Зростав доброзичливим, чуйним, щирим, ввічливим, відповідальним юнаком – таким був і в дорослому житті.

«Після закінчення школи Олександр навчався у Києві, здобув професію будівельника. Після училища був призваний до лав армії, а потім, через два роки, знову Київ. Молодий чоловік повністю присвятив себе здобутій професії будівельника, став у цьому ремеслі першокласним майстром своєї справи. Любив працювати, був відповідальним, вмілим, був добрим товаришем, користувався повагою серед колег по роботі, допомагав батькам та родині. Як і всі, Олександр будував плани на майбутнє, та не судилося: все перекреслила жахлива війна. У воїна-захисника залишилися мама, син і брат», – розповідають про Героя у громаді.

З початком повномасштабного вторгнення рф на територію України, уже 25 лютого 2022 року, Олександр Нижній став на захист рідної землі. Був командиром стрілецького відділення однієї з військових частин. Під час виконання бойових завдань в районі населеного пункту Макіївка Донецької області з 5 жовтня 2023 року вважався безвісти зниклим…

Поховали Олександра Миколайовича в рідному селі Городище з усіма військовими почестями.

У Судилківській громаді на Шепетівщині в останню земну дорогу провели Героя-захисника Олександра Нижнього. Фото: з фейсбук-сторінки Судилківської сільської громади

Вічна шана полеглим Героям…

Нагадаємо, днями в останню земну дорогу на Шепетівщині провели загиблого Юрія Міськова, а на Білогірщині Олександра Українця.

Джерело

Новини Хмельницького