За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Сергій на позивний “Вінні” воював у складі 79 десантно-штурмової бригади. Сергій із позивним “Вінні”
Сергій із позивним "Вінні" — колишній військовослужбовець 79 окремої десантно-штурмової бригади. Родом він із Хмельниччини. До лав ЗСУ долучився ще у період проведення АТО. Під час повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.
Свою історію ветеран Сергій розповів Суспільне Хмельницький.
"Під час проведення антитерористичної операції на сході все було зовсім по-іншому. Ну і, звісно ж, від початку повномасштабного вторгнення я був на війні".
За словами колишнього військовослужбовця, на початку 2022 року їхня бригада виконувала бойові завдання поблизу Сєвєродонецька Луганської області.
"На той момент наші позиції від російських були дуже близько. Ми тримали пряму дорогу. Тоді були дуже важкі бої, а також було погано, бо перед нами лежала повалена ферма, яка закривала огляд. Ми були в дуже невигідному становищі".
Сергій розповів, що під час виконання бойових завдань був командиром групи.
"Тиха погода на фронті — це завжди привід бути насторожі. Так і було в той день. Навіть більше того, погода була спокійна і мрячіло, бо тільки розвеснялося. З російського боку по нас випустили фосфорФосфорні снаряди — це запалювальні боєприпаси, споряджені білим фосфором, який є надзвичайно небезпечним через його високу температуру горіння (понад 800°C) та здатність викликати глибокі, болісні опіки, що проникають до кісток. Вони поширюють запальну суміш на великі площі, спричиняють довготривалі пожежі та виділяють густий токсичний дим.. Коли вже вечоріє, і це все розлітається в небі — то дуже гарно, але в цей момент ти усвідомлюєш, що це може бути останнє, що ти взагалі побачиш у своєму житті".
"Вінні" зазначив, що у його групі було 9 людей. З деякими із побратимів спілкуються і досі.
"У той момент все сприймалося по-іншому. Навіть ті, хто ніколи в житті не вірив — молились. Як могли, як вміли, простими словами. В один момент просто нізвідки здійнявся дуже сильний вітер. Весь цей фосфор, який летів на нас, почало відносити на російські позиції. Ми потім цілу ніч слухали, як детонують БККількість боєприпасів, що встановлюється на одиницю зброї., та вони кричать на своїх позиціях. Вони хотіли спалити нас, а вийшло навпаки".
За словами Сергія, його родина є послідовниками Риммо-католицької церкви. Під час війни у нього змінилось ставлення до віри.
"Моя родина дуже віруюча, але раніше я не відчував цього так сильно. На війні я почав вірити в Бога. Не одна ситуація така була, коли в думках ти вже прощаєшся з рідними і згадуєш всіх, а потім, все ж вдається вийти живим. Я ще ніколи в житті так щиро не молився, як на війні".
Колишній військовослужбовець пригадав, після тої ночі взяли у полон російських розвідників.
"Наступного дня, ті, хто залишився з їхнього боку все ж пішли у розвідку. Хотіли перевірити, чи хоч хтось серед нас лишився. Ми тоді розвідників взяли у полон. Росіяни, коли зрозуміли, що ми живі, то запустили до нас групу на штурм".
За словами Сергія, під час служби у лавах ЗСУ виконував бойові завдання переважно на Донеччині.
"Ми йшли на такі задачі, що нам казали, що ми не вернемось, а ми верталися. Бували моменти, коли просив у Бога достойної смерті, щоб не тікати. Щоб мені не було соромно перед своїми на тому світі. Я не просив життя, але дуже хотів хоч раз ще побачити сім'ю. А він взяв і зберіг мені життя. І як тут не вірити?".
