За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Працівники НПП “Мале Полісся” встановлюють на деревах будинки для кажанів, вересень 2024. Наталія Кратасюк
На Хмельниччині працівники національного природного парку "Мале Полісся" долучилися до Всеукраїнської акції "Подаруй оселю кажану". Ці нічні мисливці занесені до Червоної книги України і потребують особливого піклування з боку людини.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла старша наукова співробітниця національного природного парку "Мале Полісся" Наталія Кратасюк.
За її словами, у лісових біотопах нацпарку працівники встановили десять кажанятників.
"Дана ініціатива є надзвичайно важливою, адже всі види рукокрилих — занесені до Червоної книги України і потребують особливої уваги та захисту. Створення нових місць для проживання кажанів є кроком до збереження їх популяцій та підтримки біорізноманіття в нашому регіоні".
Розвішування будиночків для кажанів виконує кілька екологічних та практичних функцій, каже Наталія Кратасюк.
По-перше — забезпечення місць для проживання.
"Через урбанізацію, вирубку лісів та знищення природних сховищ (дупел, старих дерев, печер) кажани втрачають місця для гніздування та зимівлі. Будиночки допомагають відновити ці місця, забезпечуючи їм безпечні умови для проживання, розмноження та відпочинку".
По-друге, будиночки для кажанів також використовуються в наукових цілях.
"Їх розміщення дозволяє дослідникам спостерігати за поведінкою кажанів, вивчати їхні популяції, звички та міграційні шляхи. Це важливо для розробки заходів з охорони та збереження цих тварин".
До того ж встановлення будиночків для кажанів є частиною екоосвітніх програм.
"Це допомагає громадськості більше дізнатися про важливу роль кажанів в екосистемах, розвіяти міфи та страхи про них, а також залучити більше людей до природоохоронної діяльності".
Кажани є унікальними ссавцями, що виконують одну із ключових екологічних ролей у багатьох біоценозах. Вони займають важливу екологічну нішу як спеціалізовані хижаки комах та є одними з найефективніших нічних мисливців на дрібних летючих і наземних комах.
"У природі кажани відіграють роль регуляторів чисельності багатьох видів комах, включаючи сільськогосподарських шкідників та шкідників лісових культур. За одну ніч один кажан може спожити від 30% до 100% власної ваги у вигляді комах. Це суттєво зменшує потребу в хімічних інсектицидах, що сприяє біологічному захисту рослин".
Окрім того, багато видів комах, яких споживають кажани, є потенційними переносниками патогенів, небезпечних для людей та інших тварин.
"Це включає комарів, що можуть переносити віруси, або жуки, що можуть шкодити деревам та лісовим насадженням. Внаслідок цього кажани мають вагоме значення у збереженні здоров'я людини та природних екосистем".
У глобальному масштабі, в екосистемах інших регіонів планети (наприклад, тропіків) кажани також відіграють важливу роль як запилювачі (нектароїдні види) та розповсюджувачі насіння (фруктоїдні види). Проте в Україні кажани здебільшого комахоїдні, тому їхня взаємодія з рослинами обмежується тільки непрямим впливом через контроль чисельності фітофагів.
"Через те, що кажани чутливі до забруднення середовища (зокрема, через пестициди, забруднення повітря та води), вони використовуються як біоіндикатори стану екосистем. Зміна чисельності популяцій кажанів часто сигналізує про порушення в природних системах, таких як деградація середовища існування або хімічне забруднення".
В нашій країні, каже Наталія Кратасюк, всі види рукокрилих (28 видів) знаходяться під охороною Червоної книги України, а також трьох міжнародних договорів – EUROBATS Угоди, Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ в Європі та Бонської конвенції про збереження мігруючих тварин.
"Це вразливі тварини, які потребують охорони і їх виживання залежить від доброго ставлення з боку людини".
