За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Доцент кафедри археології Кам’янець-Подільського національного університету Віталій Гуцал показує кістку з людського скелета, знайдену під час розкопок давнього кургану. Червень, 2024 рік. Суспільне Хмельницький"Кістка, яку я тримаю, це фрагмент таза, її потрібно, можливо, помити, в тоді антрополог може визначити, чи належала вона чоловікові, чи належала вона жінці, чи був це молодий, молода людина, чи старечий", — розповідає доцент кафедри археології Кам’янець-Подільського національного університету Віталій Гуцал.
За його словами, цю та інші кістки знайшли студенти — в них тут відбувається практика.
Студентки історичного факультету Кам’янець-Подільського національного університету Ангеліна та Анастасія на розкопках кургану біля села Маліївці. Червень, 2024 рік. Суспільне Хмельницький
Студентки Ангеліна та Анастасія, які закінчили перший курс історичного факультету, кажуть: розкопувати цікаво, хоча спершу було лячнувато.
"Воно звикається. Вже коли бачиш кісточку, береш її, ще більше розгрібаєш, думаєш, що це за кісточка, звідки вона, що це може бути, хто це може бути, ну і дуже така делікатна робота", — говорить студентка Ангеліна Августімова.
Її студентська подруга Анастасія Сорочинська додає, що це дуже така дрібна, ювелірна робота, на яку треба міцні нерви.
Студенти на розкопках кургану між селами Міцівці та Маліївці на Хмельниччині. Червень, 2024 рік. Суспільне Хмельницький
Студенти Хмельницької педагогічної академії та Кам’янець-Подільського національного університету розпочали розкопки кургану в полі поміж Міцівцями й Маліївцями на запрошення Маліївецького історико-культурного музею в пошуках артефактів скіфської доби, бо саме скіфській культурі, зі слів Віталія Гуцала, були притаманні високі насипи над похованнями.
"Була така традиція певна. Вони її десь унаслідували, вони бачили ці гробниці, можливо, вони копіювали їх з якихось пірамід фараонів, а вони були в передній Азії і доходили також до Єгипту. Отакі кургани споруджувати було в традиції скіфів, які прийшли на ці землі, які освоїлись тут, які тут прожили кілька століть, і коріння яких ми можем спостерігати і в наших генах, я думаю", — говорить Віталій Гуцал.
За його словами, розкопки студенти почали п’ятого червня. І тільки коли вони заглибилися в цю землю на два метри, вони виявили перші суттєві знахідки. Це був людський кістяк, якому приблизно дві з половиною тисячі років. Понад дві тисячі років і кургану, каже Віталій Гуцал.
Кістка з людського скелету віком приблизно 2,5 тисячі років, яку знайшли під час розкопок кургану між селами Міцівці та Маліївці на Хмельниччині. Червень, 2024 рік. Суспільне Хмельницький
Кістяк був не цілий, а розкиданий, складався з приблизно п'ятнадцяти кісток, розповідає студент Максим Баженов, який занотовує та замальовує знайдені артефакти.
"Приблизно десь 15 кісток — від кісток ніг до кісток голови. Це не цілий скелет, може, тут навіть два скелети. Це було доволі таки захопливо. Коли перша кістка з'явилася, ми доволі сильно зраділи. Тут, скоріше всього, була похована доволі солідна людина. Сам курган був доволі великий. Скоріше всього, що ми знайшли одне із бічних поховань", — каже Максим Баженов.
Про те, що курган був вищим від середніх і 30 років тому мав у висоту чотири метри, каже і Віталій Гуцал. Тепер, зазначає, він став значно менше під впливом різних чинників. Зокрема, і чорних археологів.
"На жаль, курган, за нашими спостереженнями, вже було розграбовано. Дуже мала вірогідність того, що тут ще щось може бути. Все знищується чорними цими старателями або грабіжниками. Насправді, просто все руйнується і виймається з таких поховань", — говорить Віталій Гуцал.
Курган між селами Міцівці та Маліївці на Хмельниччині, на якому ведуться археологічні розкопки. Червень, 2024 рік. Суспільне Хмельницький
За словами науковця, зазвичай скіфи в могили, особливо могили шанованих людей, значимих в суспільстві, клали елементи так званої скіфської тріади: озброєння, кінська вузда і звіриний стиль.
Археолог розповідає: поки не заглибились на майже два метри, знаходили згорілу деревину й глину, що може свідчити про дерев’яну конструкцію, встановлену над цим місцем та потім спалену, а також елементи кераміки.
"Кераміка, та, що ми бачили, вона належить саме скіфському ранньому залізному віку, сьоме-шосте століття до нашої ери", — говорить Віталій Гуцал.
З його слів, розкопки тривають, а всі артефакти, після лабораторних досліджень, передадуть в фонди Малієвецького музею.
